Псевдоправозахисна організація Amnesty International потрапила в черговий скандал, звинувативши Збройні Cили України в порушенні гуманітарного права.
Опублікований 4 серпня звіт містить наступні висновки:«Українські війська поставили під загрозу цивільне населення, створивши бази та розмістивши системи озброєння в населених житлових районах, зокрема в школах і лікарнях, під час відбиття російського вторгнення, яке почалося в лютому. Така тактика порушує міжнародне гуманітарне право та ставить під загрозу цивільне населення, оскільки перетворює цивільні об’єкти на військові цілі».
Проблема позиції Amnesty International і подібних організацій полягає в наївності (або просто цинізмі) якщо вони вірять, що солдати мають перебувати в полі, а не захищати міста. Це досить поширена тактика оцінки ситуації, коли відсторонені від логіки подій «правозахисники» рівноцінно оцінюють сторони конфлікту. Для них всі військові — це єдина категорія, не залежно від сторони. Amnesty International та подібні організації розглядають права людини та безпеку і мир через призму теорії, заяв і конвенції, ігноруючи той факт, що саме військові, саме фізичне витіснення ворога несе покращення для цивільного населення.
На раніше окуповані території Київщини, Житомирщини, Чернігівщини та Сумщини не продовжуються російські безчинства не тому, що хтось пішов на діалог, передумав, згадав про права людини, а тому що ворог був вибитий з нашої території. Тривалість війни і масштаби порушення прав людини залежать не від заяв правозахисників, а від фізичного витіснення ворога.
Звинувачення АІ жорстко відкинули в Офісі президента. Представник ОП Михайло Подоляк заперечив твердження про відсутність евакуації з небезпечних районів та додав: “єдине, що становить загрозу життю українців, – це російська армія катів і ґвалтівників, яка прийшла в Україну чинити геноцид”. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба теж відповів на звинувачення України: «Така поведінка Amnesty International це не про пошук та донесення світу правди, а про створення фальшивого балансу між злочинцем та його жертвою».
Позиція Amnesty International є неприйнятною для українського суспільства і очікувано їх заяви викликали шквал критики й обурення. Проте в організації ніхто не збирався вибачатися чи бодай зрозуміти українців. Натомість генсек АІ Агнес Калламар заявила, що критика надходить від «українських і російських ботів».
Amnesty International діє в Україні багато років. Організація долучилася до низки сумнівних кампаній, серед яких лобіювання інтересів так званої ЛГБТ-спільноти, фактично організація кампанії за ратифікацію скандальної Стамбульської конвенції, систематичне долучення до феміністичних масових заходів (включно із маршем 8 березня), критики декомунізації та засудження заборони Компартії в Україні.