Польща обходить брехню Німеччини і купує танки в Південної Кореї та США

26 липня 2022 р. \ оновлено 22 лютого

25 липня речник Міноборони Польщі Кшиштоф Платек підтвердив передачу Україні певної кількості танків PT-91 Twardy та понад 200 танків Т-72. Але за цими вражаючими масштабами ховається справді драматична історія польської рішучості і винахідливості

Жодна держава не постачала Україні техніку в таких масштабах, як Польща. Проте цього б не сталося, якби поляки діяли лише в рамках домовленості про солідарне постачання зброї (Польща – Україні, Німеччина – Польщі). Проста, на перший погляд, схема виявилася провальною: в Берліні ніхто навіть не розраховував, що Україні можна передавати танки сотнями.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Шимон Шинковський заявив, що німецькі обіцянки щодо обміну бронетехнікою були просто брехнею. Йому відповіла міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок: «Від початку було зрозуміло, що, звісно, ​​ми не можемо замінити кожен окремий танк одразу одним клацанням пальців». Ці слова можна тлумачити так: «Ми не збиралися долучатися до такої масштабної передачі військової техніки».

Постачання техніки з Німеччини затримувалося (і для Словаччини теж), що виглядало просто як саботаж. Це гальмування виглядало як цілеспрямована протидія масштабному постачанню зброї для України. Зрозумівши, що від німців чекати танки не варто, поляки пішли в обхід цієї залежності та знайшли нових партнерів.

Тут на допомогу прийшла Республіка Корея. Вона може продати танки K2 Black Panther, які стоять на озброєнні корейської армії з 2014 року. Польща домовилася з Hyundai Rotem про постачання до 2024 року 180 танків K2 (а до 2030 року ще 400 одиниць), про продаж 48 легких штурмовиків FA50, а також 670 самохідних артилерійських установок K9. Окрім цього Польща замовила 116 вживаних танків M1 Abrams у США на додаток до свого попереднього замовлення (250 нових).

Україна отримала танки, Польща знайшли можливість їх замінити, а Німеччина знову підтвердила репутацію шкідника, який опирається ідеї воєнної перемоги України над росією. У березні, червні та липні Берлін заявляв, що вже не має озброєння, яке можна передати Україні, що виглядає просто як відсутність політичної волі на тлі польської допомоги.

Висновок: якщо дуже захотіти, то можна знайти можливості, як постачати Україні зброю і не втрачати власну обороноздатність.