Німецький міністр назвала зміну клімату, а не війну найбільшою загрозою для безпеки

19 липня 2022 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

17 липня на Петерсберзькому кліматичному діалозі німецький міністр закордонних справ Анналена Бербок розповіла, яку проблему вважає загрозою №1 для світової безпеки. «Кліматична криза не зупиняється на кордонах», — сказала Бербок так, ніби в цей самий час росія не веде загарбницьку війну та не загрожує кордонам суверенних держав.

Звичайно, під час наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової можна знайти час і для кліматичних дискусій, проте ми знову і знову спостерігаємо серйозні проблеми з пріоритетністю загроз у німців. Саме російські війська щодня обстрілюють українські міста, вбивають цивільних і знищують інфраструктура. Що ще має відбутися, щоб російська агресія нарешті отримала тверезу оцінку Євросоюзу?

На Петерсберзькому кліматичному діалозі виступив також канцлер Олаф Шольц, який попередив, що відповідь на напад росії на Україну не повинна призвести до повернення вугільної енергетики. «Ми не можемо допустити глобального ренесансу викопної енергії, особливо вугілля», — заявив канцлер.

Згадка про німецькі викопні енергоресурси тут не просто так. Коли після російського вторгнення більшість європейських держав стали на шлях остаточної чи поступової відмови від російського газу, німці стоять перед дилемою, як задовольнити бодай базові потреби в енергетиці. Внаслідок недалекоглядних «зелених» заходів німецьких еліт ФРН фактично вбила національну видобувну галузь та потрапила в залежність від російських енергоресурсів.

На жаль, німецький політикум так нічому й не навчився. Наразі війна в Україні не принесла належного витверезення європейським елітам і суспільним настроям. Згідно з опитуванням молоді, проведеним німецьким фондом TUI на початку літа, проблема зміни клімату є найбільш гострою для молодих людей в Європейському Союзі, випереджаючи війну в Україні та пандемію covid-19. Тривожним сигналом є той факт, що більша частина молоді вважає, що країни ЄС повинні віддавати пріоритет боротьбі зі зміною клімату, а не енергетичній незалежності, а це абсолютно не відповідає тим безпековим викликам, які стоять наразі перед Європою.

Можна багато сперечатися про наслідки зміни клімату в довготерміновій перспективі, пропорційність вини людини та робити прогнози швидкості цих змін, проте нині в Європі є нагальніша безпекова проблема і політики все ще бояться реагувати на неї відповідно.

Пряма віроломна військова агресія мала б залишитися в минулому столітті, проте це відбувається прямо зараз. Західний світ все ще зволікає та уникає застосування заходів, пропорційним діям росії. Лідери Західної Європи (а найперше, Франція та Німеччина) не готові визнавати реальність такою, якою вона є, і продовжують просувати «прогресивні теми» мирної Європи (екологія, ЛГБТ, мультикультуралізм тощо).