Цієї неділі, 12 червня, у Франції відбувся перший тур парламентських виборів, який приніс велику червону несподіванку. Українці давно не задоволені курсом Макрона і його геополітичною слабкістю, але тепер конкурерцію французькій владі складають буквально комуністи.
Центрист Еммануель Макрон переобрався на другий термін у квітні, але без більшості в Національній Асамблеї його влада буде хиткою. За підсумками недільного голосування провладна партія отримала 25, 75% голосів, а коаліція лівих — 25,66%. За таких умов слід очікувати складної боротьби за уряд в другому турі, а також полівішання політики Макрона (хоча й раніше він мав послідовно ліві позиції щодо морально-етичних питань).
Ультраліві Le parti de gauche на чолі з Жаном-Люком Меланшоном формально є коаліційною силою, проте де-факто лідерство має комуністичне крило. Вони значно радикальніші ніж німецькі соціалісти чи британські лейбористи. Їх програма передбачає жорсткі антикапіталістичні заходи, а також ідеї, які несуть загрозу безпеці й стабільності в Європі:
- Негайний вихід Франції з НАТО та визнання єдиної легітимності ООН у питання колективної безпеки (так-так, безпекова політика комуністів співзвучна з «Народним Фронтом» Марін ле Пен).
- Традиційно комуністи готові боротися з християнством. В їх програмі є обмеження для церкви, а також заборона будь-якого прояву віри для публічних персон. Також передбачено низку заходів, які унесожливлюють свободу віросповідання.
- Розподіл багатств, боротьба проти вільного ринку, радикальне збільшення оподаткування для підтримки мігрантів, безробітних та фінансування екологічних ініціатив.
- Переслідування противників гендерної ідеології, фемінізму, мультикультуралізмута ідеї «різноманітності сімей».
- У програмі немає ні слова про російську загрозу для Європи, проте коаліція відкрито захищає інтереси китайських комуністів.
Результати виборів тільки підтверджують глибоку кризу французького суспільства. Втома від нікчемної політики Макрона підняла на поверхню крайніх лівих, які готові вести державу далі від капіталізму та руйнувати єдність НАТО.
На жаль, Франція не робить висновків зі своєї історії. Французька революція, Паризька комуна і всі періоди лівих при владі принесли лише кризи. Особливо фатальним було правління соціалістів у 1930-х. Вони ослабили країну, перенаправили частину оборонного бюджету в соціальну сферу та втратили державу за 44 дні 1940-го.
