Швеція оговтується від масових заворушень агресивних мусульман, які вчинили погроми в Стокгольмі та інших великих містах. Таких заворушень в країні не було дуже давно.
Приводом до насильства став пост у Facebook шведського антимігрантського активіста Расмуса Палудана, який написав, що спалив Коран і планує організувати мітинги прихильників обмеження імміграції. Місцева влада і поліція надали дозвіл на проведення цих заходів, спираючись на принцип свободи слова і зібрань. Але така відповідь не задовольнила мусульман-радикалів, які влаштували погроми.
Вони кидали каміння в поліцію, палили автомобілі, сміттєві баки, шини, крамниці, навіть підпалили одну із шкіл. Як повідомляє ВВС, у заворушеннях постраждали 26 поліцейських і 14 цивільних, пошкоджено або знищено понад 20 транспортних засобів (переважно автомобілі поліції).
За даними шведської поліції, деякі бунтарі пов’язані із місцевим криміналітетом і різними бандами, з якими правоохоронці борються вже багато років. В районах щільного проживання іммігрантського населення заворушення є непоодиноким явищем, проте нинішні бунти є безпрецедентними.
Абсолютна більшість учасників заворушень — це молоді мусульмани, які є першим чи другим поколінням іммігрантів. Участь в насильницьких заходах мала б призвести до їх швидкої депортації з країни, проте чимало затриманих є вже громадянами Швеції і отримали цей статус завдяки спрощеній програмі уряду. Ці масові заворушення та невтішна статистика зростання злочинності серед не шведського населення мали б бути приводом до перегляду можливості спрощеного набуття громадянства, однак чинна шведська влада не поспішає це робити.
Спалення Корану — дуже недружній до свободи віросповідання крок, проте це не дає права вчиняти масове насильство і погроми. Попри розхвалену толерантність і мультикультурність Північної Європи, їх антинаціональна політика призводить до реального насильства і загрожує практичному втіленню базових людських прав. Очевидно, це не нормальна ситуація, коли люди, які ненавидять європейські принципи права в країні, де живуть, її культуру і традиції народу, претендують на громадянство, тобто можливість користуватися всіма правами та впливати на ухвалення рішень.
Гіркий приклад Швеції має бути уроком для України щодо серйозності підходу до набуття громадянства і безкомпромісності в захисті суверенітету. Зважаючи на постійні загрози з росії та їх гібридний характер, не можна допустити легковажність у наданні українського громадянства, а також зважати на потенційні загрози суверенітету від пропозицій подвійного громадянства.
