12 років тому під Смоленськом загинула польська політична еліта

Сьогодні Польща наблизилася до кульмінації розслідування катастрофи. Спомин про трагедію 12-річної давнини підіймає на поверхню очевидну теорію про причетність російської влади до авіакатастрофи.

Голова підкомітету з повторного розгляду авіакатастрофи під Смоленськом Антоні Мацеревич заявив в ефірі Polskie Radio 24, що після публікації звіту про причини катастрофи, «відбудуться принципові зміни в Польщі» в наближенні до Росії. Як повідомляє TVP INFO, у звіті чітко зазначено, що причиною став акт незаконного втручання, який полягав у знищенні літака вибухом.

Оголошення очікуваних висновків розтягнулося на 12 років, адже Росія відмовлялася надати Польщі всі уламки літака та провести незалежне розслідування. Щоправда, воно було загальмоване і польською стороною, зокрема Громадянською платформою, яка прийшла до влади після загибелі Леха Качинського.

Викриття правди про катастрофу є не лише російсько-польським протистоянням, але також внутрішнім польським. Річ у тім, що дві основні партії (ПіС і ГП) ще з 2000-х років представляли протилежні позиції щодо польсько-російських стосунків. У період найбільшої потреби негайного і прозорого розслідування нова польська влада (з лідерством Громадянської платформи) не зробила необхідних дій, ба більше, буквально саботувала розслідування, віддавши ініціативу в руки москви.

Попри трагедію 10 квітня, період перебування при владі Броніслава Комаровського характеризується як спроба перезавантаження стосунків з росією. Представники цієї партії багато років гальмували розслідування, намагалися уникнути «драми» між Польщею та росією і піти на зближення.

У 2010-2014 роках активно розвивалася співпраця Варшави й москви в сфері безпеки, зростала енергетична залежність і стиралися настрої засудження радянської доби в польській гуманітарній політиці. Коли росія напала на Україну в 2014 році, Дональд Туск публічно виступив проти занадто жорстких обмежень для режиму путіна. Тоді він заявляв, що «не хоче, щоб Польща брала участь в антиросійському хрестовому поході».

Сьогодні росія є державою-терористом, агресором, який починає несправедливі війни. Заперечувати цей факт означає знищувати свою репутацію. Нині практично всі європейські політики тією чи іншою мірою засудили російське вторгнення в Україну, проте ми маємо пам’ятати факти минулого і тих, хто сприяв посиленню росії.