Доки на Кубі народ виступає проти уряду комуністів-соціалістів, які довели країну до продовольчої кризи і краху економіки, ультраліві в США виступають з офіційною підтримкою кубинської влади. Сумнозвісна ліворадикальна організація «Black Lives Matter» опублікувала заяву, в якій звинувачує США у втручанні у виборчий процес на острові, вихваляє жорстокий комуністичний режим та закликає адміністрацію Байдена зняти ембарго США з Куби.
В BLM стверджують, що Сполучені Штати пригнічують народ Куби і покладають на власний уряд відповідальність за всі біди кубинців. Але це абсурдно, бо всі економічні обмеження, накладені Вашингтоном, направлені проти режиму, дії якого і є причиною занепаду острова. Понад 60 років керівники країни переслідували людей за їхні політичні погляди та систематично розграбовували державу і, попри заяви BLM, саме кубинські комуністи, тримаючись за владу, зберігають режим шляхом репресій та переслідувань.
Після розголосу скандальної заяви представники BLM прокоментували свою позицію для видання NBC News. Вони висловили однозначну підтримку Куби і пообіцяли посилити голоси афро-кубинських протестувальників, які протестують проти гніту «від усіх акторів, включаючи ембарго США».
Так звані «борці з гнітом» наголошують на існуванні альтернативних рухів, які не поділяють погляди протестувальників. Під час протестів президент Куби Мігель Діас-Канель закликав комуністів та їх симпатиків вийти на вулиці, щоб продемонструвати альтернативу борцям з режимом. Він дав їм карт-бланш робити все те, за що опозиційних мітингарів арештовували. Подібну тактику ми вже бачили в Україні в 2014-му з проурядовими «мирними» демонстрантами.
Заяви «Чорних життів» викликали хвилю обурення навіть серед лояльних до організації громадян. Найбільше критики звучало від кубинських біженців, які тікали з «острова свободи» для кращого життя в США, а тепер змушені слухати оди репресивному уряду. Це справді обурлива ситуація, бо навіть найбільш послідовні прихильники Демократичної партії не наважуються відкрито підтримати кубинських комуністів. А Black Lives Matter можуть.
BLM не захищає кольорове населення і тим паче не стоїть на захисті демократії. Цей радикальний насильницький рух проти «расизму» — не більше ніж звичайне лицемірство. Вони готові підносити злочинця до рівня божества, але коли стоїть питання буквального виживання кольорового населення, то підтримують уряд гнобителів. Для BLM і подібних рухів чорні життя мають значення тільки коли це «правильні» чорні життя.
Сьогодні важливо розуміти справжню суть організацій, направлених на політизацію статусу меншин, адже чимало журналістів і так званих «правозахисників» в Україні досі представляють BLM як «антирасистську організацію», а її злочини як «боротьбу з расизмом». Але насправді «Чорні життя» ніколи й не приховували своєї марксистської суті та відданості червоному прапору, виправдовували комунізм (так, саме комунізм), про що вітчизняні «правозахисники» сромно забувають.