Наприкінці червня у Канаді прокотилася хвиля вандалізму та підпалів церков (переважно католицьких). Наразі точно не відомо, хто стоїть за підпалами, але їх пов’язують із ліворадикальними групами, які зараз влаштовують бунти проти церкви і британської спадщини в Канаді.
Причина сплеску агресії криється у знайдених останках індіанських дітей на території притулків, пов’язаних із Католицькою Церквою. Однак можливі злочини проти дітей датуються ХІХ-ХХ століттями, а вандали нападають на церкви сьогодні. Очевидно, їх метою є не покарання винних (абсолютна більшість з яких давно померли), але боротьба проти церкви як інституції.
Агресію і вандалізм вже засудив прем’єр-міністр Джастін Трюдо: «Саме сюди веде нас ненависть, заснована на колективній провині за історичну несправедливість. Давайте замість цього шукати єдності, поваги та примирення».
Перші церкви були спалені дотла, низка наступних частково пошкоджені або облиті червоною фарбою. 21 червня церква Святого Григорія та Церква Святого Серця були повністю зруйновані. 24 червня на католицькій церкві Милосердного Спасителя в Міссіссозі невідомі намалювали образливі графіті. 26 червня католицька церква Чопака та церква святої Анни згоріли дотла. Того ж дня була помічена жінка, що облила фарбою пам’ятник Івана Павла ІІ.
30 червня парафія Св. Жана Батиста в місті Морінвіль, Альберта була знищена вогнем. Тоді ж церква св. Катері Текаквита в Індіан-Бруку і ще одна парафія, що належить громаді Перших Націй, була пошкоджена підпалами, але не знищена. Після півночі 1 липня в католицькому соборі Святого Патріка в Йеллоунайфі спалахнула чергова «підозріла пожежа», а Українська католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці була облита фарбою.
За останні два тижні кількість актів антихристиянської агресії суттєво зросла. Це відбувається паралельно із вандалізмом щодо символів британської присутності. 1 липня радикали розписали та повалили пам’ятники королеві Вікторії та Єлизаветі ІІ, також знищили пам’ятник Джеймсу Куку.
Все це сталося в День Канади (основне національне свято країни), що стало черговим тригером для ліворадикалів. За американським прикладом вони знову розкручують питання расизму, засуджуючи Західну цивілізацію і її вплив на історію Канади. Сценарій BLM тут не повториться, однак за короткий відрізок часу від насильства вже постраждали понад десяток церков.
Канада стала новим домом для багатьох християнських біженців, але й тут вони не можуть почуватися повністю в безпеці. Ліворадикали розглядають християнство через призму імперіалізму як ознаку «європейської культури поневолення», тому агресія щодо церкви може продовжитися.