У школах Шотландії покажуть виставу з «трансґендерним Ісусом»

7 червня 2021 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

Профспілка шотландських педагогів затвердила показ скандальної шкільної вистави, де передбачено зображення Ісуса Христа як трансґендера. П’єсу під назвою «Євангелія за Ісусом, Королевою Небес» планують до показу в рамках шкільних заходів, приурочених так званому «місяцю гордості» та закінчення навчального року. Сюжет п’єси показує історію повернення Ісуса на землю в нас час, але в образі «транс-жінки», яка ділиться хлібом та вином.

Плани профспілки обурили частину батьків та педагогів, серед яких є чимало християн. Вони вимагають скасувати блюзнірську виставу, однак поки що перебувають у меншості. Представник відділу освіти Християнського інституту Джон Деннінг заявив, що вистава зневажає почуття християн: «Ця п’єса навмисно переосмислює Ісуса як транс-жінку і вкладає в Його уста слова, яких Він ніколи не говорив, спотворюючи Його. Це глибоко засмучує та ображає багатьох християн, які насамперед цінують Ісуса та Його вчення».

Вистава про «транс-Ісуса» вже не вперше фігурує у подібному скандалі. В 2016 році її демонстрували в одній із церков (!) Шотландії. Колишній єпископ Рочестера Майкл Назір-Алі тоді навіть мав давати роз’яснення: «З Євангелій цілком зрозуміло, що Ісус є чоловіком, Його мамою є Марія, і Він завжди називає Бога Отцем, тому припущення про інше суперечить християнському вченню».

В даній історії варто звернути увагу на два аспекти. По-перше, істерія довкола «місяця гордості» накрила майже весь Західний світ. Від проведення локальних неформальних заходів це переросло у загальні масові дійства, подібні святкуванню релігійних чи національних свят. Коли відзначення завершення навчального року поєднується із гордістю бути гомосексуалістом, то, напевне, в цьому суспільстві є деякі проблеми.

На жаль, для таких держав, як Великобританія, ЛГБТ-заходи в школах все рідше отримують спротив від батьків чи вчителів. Ця культура дедалі сильніше інтегрується з освітніми програмами й позакласною діяльністю учнів, а тому дитячі вистави чи конкурси малюнків/віршів/творів на ЛГБТ-тематику вже стають звичним явищем.

Друге – це позиція і роль християн. Голос віруючих людей звучить дедалі тихіше, а їх вплив постійно зменшується. Навіть коли вони організовують вуличні демонстрації проти божевілля в системі освіти, то їх голоси, зазвичай, ігноруються. Це пов’язано із зменшенням кількості вірян, що сповідують класичне Біблійне вчення та із закріпленням в суспільній свідомості певних наративів про «боротьбу з дискримінацією».

Разом з цим, варто відмітити ще одну тривожну тенденцію: чимало «християн» абсолютно не проти подібного переосмислення Ісуса Христа. Найчастіше вони належать до позаконфесійних громад і церков, що сповідують ліберальну теологію. Це не випадково, адже саме з неї розпочалося переосмислення божественної природи Спасителя. І хоча церкви, звичайно, не наполягають на трансґендерності Ісуса, однак можна простежити певний тренд на «для кожного Христос означає щось своє».