Нова чорна хмара нависла над Гонконгом: в місті відбулася реструктуризація виборчого процесу (фактично виборча реформа), ініційована чиновниками з Пекіна. Минулого тижня парламент Китаю ухвалив зміни до виборчих правил Гонконгу й Макао з подання Ся Баолуна — партійного представника в цих автономних регіонах. Уряд Гонконгу має окремо ухвалити ці зміни окремо, але це, очевидно, буде формальністю.
Основна відмінність полягає у введенні поняття «патріотизм», яке має стосуватися виборних посад та чиновників. Пекін створив новий орган – Комітет з перегляду кваліфікації кандидатів, щоб відібрати тих, кого вважають недостатньо лояльним. Інституційне оновлення виключає опозиційних до Компартії кандидатів і блокує всі демократичні ініціативи останнього десятиліття.
«Патріотизм» в китайському контексті означає зовсім не те, що, зазвичай, мають на увазі українці. В авторитарних і тоталітарних країнах влада ототожнює патріотизм із державним апаратом, із системою незмінного правління певної партії чи кола людей. Китайський «патріотизм» — це не про благо народу і навіть не про мову/культуру/етноси, а лише про лояльність лінії партії, як це було в СРСР.
Попри активну гуманітарну політику КНР, покликану привчити громадян любити партію, все більший відсоток жителів Гонконгу ідентифікують себе як патріоти міста, а не материкового Китаю. Так, у 2019 році опитування показало, що три чверті населення автономії визначають себе як «гонконгці» або «гонконгці в Китаї», а не китайці материкової країни. Це найвищий показник з 1997 року.
Сьогодні Пекін не може змінювати економічний порядок автономії чи повністю зміщувати політичні інституції (бо це суперечитиме договору 1997 року), однак спостерігаємо постійний непрямий наступ на автономію, щоб перетворити її керівництво на маріонеткового васала КНР ще до повного входження у 2047 році.
Маніфестація за звільнення 47 затриманих активістів.
Щоб підготувати цей наступ, минулого року КПК у рекордний термін ухвалила закон про національну безпеку, не консультуючись з урядом Гонконгу та всупереч Конституції автономії. Очевидно, Пекін розпочав активну політичну інтеграцію, щоб підготувати населенні міста до повного поглинання.
Компартія позбавляє опозицію в Гонконзі політичних важелів, закладаючи своєрідні «фільтри» в законодавство про вибори. Один з уповноважених у справах автономій Чжан Сяомін заявив, що «один непатріотичний політик — це вже занадто багато». За цим принципом зараз і будується політика Компартії.
Сьогодні майбутнє Гонконгу виглядає дуже песимістично. Демократичний рух, кульмінацію якого ми спостерігали в 2019 році, сьогодні навіть фізично не може розгорнутися через карантинні обмеження і жорсткі правила щодо громадських зібрань. Влада переслідує опозицію, десятки активістів були заарештовані, системно обмежується право громадян бути обраними на виборах і тенденція з кожним місяцем тільки погіршується, а це несе пряму загрозу християнам Гонконгу, адже репресивна політика Компартії Китаю щодо вірян вже відома.
Джерела:
https://edition.cnn.com/2021/03/18/opinions/hong-kong-electoral-changes-joy-park/index.html https://www.csmonitor.com/World/Asia-Pacific/2021/0315/Electoral-reform-In-changing-Hong-Kong-who-counts-as-a-patriot https://www.christianpost.com/voice/hong-kong-has-gone-dark.html
