Мексиканські феміністки відзначили 8 березня в сутичках в центрі столиці. Очікуючи вуличний безлад, мексиканська поліція відгородила частину площі, щоб зберегти державні будівлі.
8 березня протестувальники заполонили центр столиці. Багато жінок прийшли в зелених банданах, які є символом проабортивного руху в Латинській Америці. Далі натовп феміністок розбив ці бар’єри і вступив у сутички з правоохоронцями.
Хоча цього року протестувальників було значно менше (кілька тисяч, а не десятки тисяч, як минулого року), але рівень насильства лише зростав. За даними New York Times, в результаті сутичок постраждали 62 поліціянтів і 19 цивільних.
Мексиканський феміністичний протест був скоріше бунтом, ніж конструктивною акцією. Ці жінки вимагали зупинити насильство коктейлями молотова і камінням. Проблематичність їх вимог полягає, звісно, не в заклику до захисту жінок, а в об’єкті звинувачення. Феміністки звинувачують патріархат, державну «підтримку» патріархату і церкву в насильстві, хоча реальна ситуація в цій країні значно складніша.
Мексика залишається дуже криміногенною державою для всіх. Проте не патріархат, а наркокартелі, корупція і залученість частини населення в наркобізнес є основними причинами небезпеки як для чоловіків, так і для жінок. Претензії до бездіяльності держави тут мають місце, але феміністки направляють свій гнів проти «політиків-сексистів”» і «патріархату» в системі влади і поліції, а не корупції і авторитетності наркокартелів.
Подібні заворушення відбулися і в Колумбії. Тисячі феміністок вийшли на протест проти насилля, але власне насилля направили проти церкви. Спочатку вони спалили плакати з написом «патріархат», а потім підпалили двері місцевого собору. Аналогічна акція відбулася і в Чилі, де місцеві радикали напали на Кафедральний собор Антофагаста, написали образливі написи на стінах і підпалили.
За останнє десятиліття феміністки в Латинській Америці регулярно здійснюють акти насильства та вандалізму проти церков, паплюжать християнські святині. Цей рух стає помітнішим завдяки більш войовничому молодому поколінню, яке широко використовує насильницькі методи.
Вони не цураються нападати на людей, що не поділяють їх погляди, а масові феміністичні зібрання супроводжуються підпалами, вандалізмом і просто знищенням державного і церковного майна. Особлива ненависть до християнських споруд і символів пояснюється позицією церкви щодо абортів і неприйняттям одностатевих відносин.