За ініціативи міністра закордонних справ Польщі розробляється законопроект, покликаний гарантувати права поляків на свободу слова і захист від цензури в інтернеті. Це може бути позитивний прецедент, який стане початком кінця монополії інтернет-гігантів на обмеження змісту поширювальної інформації.
Згідно з проектом закону, соціальні мережі не зможуть видаляти вміст або блокувати облікові записи користувачів, якщо вміст, розміщений на них, не порушує польське законодавство. Таким чином, дана ініціатива покликана направити політику соцмереж в конкретній державі у її національне законодавче поле. Це пояснюється тим, що польські громадяни на території Польщі мають дотримуватися саме польського законодавства, а будь-які інші обмеження дій чи висловлення думки є порушенням їх прав.
«Ми хотіли б запропонувати інструменти, які дозволять вам звернутися до органу влади, який вирішить, чи порушує вміст у соціальних мережах особисті права чи він піддається цензурі… Користувач соціальних мереж повинен відчувати, що його права захищені. Також не може бути жодної цензури мовлення. Свобода слова та свобода дискусій є суттю демократії», — заявив глава Міністерства закордонних справ Збігнев Зіобро на конференції 18 грудня.
Причиною польської ініціативи є свавільна політика інтеренет-гігантів, які мають колосальний вплив на багато сфер життя, але не використовують практично принципи прав людини у своїй діяльності. Під «практичним використанням» маємо на увазі забезпечення прав і свобод людини під час користування соціальними мережами, що має відповідати національному законодавству тієї держави, громадянином якої є ця людина.
В більшості держав світу немає законодавчого обмеження на так звану «мову ворожнечі». Це поняття містить явно ширший перелік висловлювань, ніж законодавчо закріплені заклики до розпалювання міжнаціональної/міжрелігійної чи іншої ненависті. Натомість більшість інтернет-гігантів (як-от Facebook, Twitter, Instagram) проводять дуже жорстку цензуру на предмет саме «мови ворожнечі» під яку потрапляє, зокрема, звичайна критика і висловлення незгоди з діями певних груп людей.
Проблема узгодження правил спільноти із національним законодавством не нова і вже багато років тривають дискусії щодо припустимості/не припустимості розходжень цих правил із закріпленими юридично нормами. Це питання не стояло б так гостро, коли законодавство Польщі (як і України) не містило прямої заборони на цензуру і гарантування свободи слова.
Окрім цензури є ще багато інших зловживань соціальних медіа: збір особистих баз даних (які час від часу спливають в публічному доступі чи використовуються третіми зацікавленими особами) та аналіз активності користувачів у мережі для більш успішного таргетингу в майбутньому.
Вплив держави на роботу соціальних мереж можна трактувати по-різному. З одного боку, мережа дає багато можливостей для боротьби за права людини в державах з авторитарною системою (наприклад, Ірані чи Китаї), а тому контроль над інтернетом в жодному разі не має здійснюватися через обмеження поширення інформації, яка не порушує закон. Однак у випадку із цензурою з боку соцмереж саме держава (в даному випадку Польща) виступає гарантом свободи слова і забезпечення вільного висловлення своїх поглядів, без чого побудувати демократію не можливо.