У п’ятницю, 2 жовтня, президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір ліквідувати можливість дітям навчатися вдома (окрім випадків, коли це спричинено станом здоров’я) та посилити контроль над приватними школами. Таке рішення він оприлюднив під час публічного виступу в Ле-Мюро, де проживає багато іммігрантів-мусульман.
Предметом його виступу була проблема ісламського «сепаратизму» у Франції, коли великі групи мусульман проживають без інтеграції у французьке суспільство. Тепер Макрон піднімає проблеми, які давно назріли не лише у Франції. Багаторічна політика мультикультуралізму (хибність якої свого часу визнала навіть Ангела Меркель) принесла західному суспільству нові проблеми, на які вже не можна закривати очі.
Чимало іммігрантів першого і другого покоління проживають уособлено, спільнотами, в яких де-факто діють свої ісламські порядки, що нерідко викликає розбіжності з європейськими традиціями. Значна частина мусульман не володіють французькою мовою та не розуміють особливостей європейської культури, хоча не перший рік проживають у передмісті Парижа.
Зараз Макрон сподівається подолати цю проблему через інтеграційні заходи, які мають розпочатися з освіти. Однак плани його реформ викликають чимало запитань. У п’ятницю на вже згаданій зустрічі він проголосив наступне: «Школа — це республіканський плавильний котел. Саме це дозволяє нам повністю захистити своїх дітей від будь-яких релігійних впливів, від релігії. Це справді серце простору секуляризму, і саме тут ми формуємо совість, щоб діти стали вільними, раціональними громадянами, здатними вибирати своє життя».
В посланні французького президента можна простежити публічні заклики та пропозиції, що мають обурити чи, як мінімум, насторожити християн. Макрон фактично протиставляє світську державну ідеологію релігійним цінностям сім’ї та представляє школу як індоктринаційний механізм, в якому немає місця для релігійних традицій.
З одного боку, ми розуміємо потребу інтеграції мусульманського населення у французьке суспільство, однак державні заходи, що відверто нівелюють релігійні цінності сім’ї несуть загрозу і для християн. Франція — це секулярна держава із слабкою представленістю християн в публічній сфері (хоча значна частина громадян визнає себе католиками), в якій домінує ліволіберальний наратив як в політиці, так і в освіті.
Еммануель Макрон досить радикально заявляє: «Те, що суперечить принципам секуляризму та рівності, буде заборонено», — і в цих словах читається намір влади уніфікувати світогляд громадян під один секулярний шаблон сучасної «рівності». Це може суттєво змінити життя сотень тисяч сімей, адже домашнє навчання вже не перший рік слугує альтернативою поширенню руйнівних лівих цінностей через державну освіту.
Очікується, що партія президента La République en Marche, маючи більшість у Національній Асамблеї, ухвалить відповідний законопроект найближчим часом. Новий закон має набути чинності в наступному навчальному році 2021–2022 та буде стосуватися всіх дітей у віці від 3 до 16 років.
Наразі освітня стратегія Макрона — це не просто заходи для сприяння інтеграції мусульманського населення. Обов’язкове навчання за державним зразком з трирічного віку із обмеженнями для приватних шкіл — така система може здатися дуже знайомою на пострадянському просторі, бо ми вже мали справу з «утвердженням рівності через державну освіту» кілька десятиліть тому (і до сьогодні не зробили належних висновків). Тепер цей лівий досвід переймає і Франція.
