Питання статусу державної мови не дає спокою деяким депутатам. Вже не перший тиждень ми чуємо про тривожні ініціативи скасувати чинні норми щодо функціонування української мови в освіті.
Серед проросійських політиків критика українізації публічного простору лунає ще з дня ухвалення мовного закону у квітні минулого року. Однак тепер проросійська риторика лунає і від провладних депутатів.
Ще в жовтні минулого року до Верховної Ради надійшов законопроект №2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державою мовою в закладах освіти». Його автором є народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський, який пропонує скасувати норму викладання в школах предметів від 80% українською мовою.
Проти його пропозиції виступили низка політиків (включно з деякими однопартійцями Бужанського), а також Міністерство освіти й науки та Бюджетний комітет Верховної Ради. Розкритикував законопроект і мовний омбудсмен Тарас Кремінь: «Звертаюся до народних депутатів України з закликом не підтримувати і зняти з розгляду проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти” (№2362)», — написав він на своїй фейсбук-сторінці.
Бурхливу реакцію захисників державної мови спровокувала ініціатива голови фракції «Слуга народу» Олександра Корнієнка внести скандальний законопроект Бужанського у порядок денний Верховної Ради. Проти цього рішення відбулися акції протесту у Києві, Полтаві, Львові, Івано-Франківську, Харкові.
Тисячі активістів зібралися під Верховною Радою та вимагали збереження положень чинного Закону про функціонування української мови як державної. Учасники акції «Руки геть від мови!» тримали плакати з гаслами «Заважає мова – геть до Ростова», «Слово=зброя, українське слово=українська зброя», «Нас єднає мова», «Ні русифікації» та інші. Вони вимагали не ставити на розгляд законопроект, що може нашкодити українській мові та зупинити спекуляції на темі забезпечення функціонування мов національних меншин (у підсумку законопроект із порядку денного був вилучений).
Чергові маніпуляції довкола «захисту» російської мови можуть віднести цю дискусію назад, у часи президентства Януковича, коли Верховна Рада «дбаючи про національні меншини» ухвалила закон «Про засади державної мовної політики», яким дозволялося вводити регіональні мови поряд з державною (наразі скасований). Влітку 2012 року люди також організували масові протести проти наступу на українську мову, відомі в народі як Мовний майдан.
Збереження чинної редакції закону важливе для подальшого розвитку української мови, адже передбачає поступовий перехід на українську мову викладання більшості предметів у школі. Це має поставити крапку в тривалій практиці навчання в школах недержавною мовою.
Питання мови в освіті було і залишається важливим, бо є складовою навчально-виховного процесу і формування свідомих громадян. Кожна нація, яка себе поважає і цінує державну незалежність має дбати й захищати свою мову, без якої немає культури, а отже і власної ідентичності.