Десятки років феміністки як мантру повторюють лозунг “Моє тіло – моє діло”,. Ці слова слугують політичним інтересам лівих і використовуються прихильниками абортів для виправдання вбивства дітей як права жінки “розпоряджатися своїм тілом”.
А якщо ситуація буде протилежною? Низка британських ЗМІ написали про парадоксальну історію, що трапилася нещодавно. 20-річна жінка з порушенням розумового розвитку вже має кілька дітей, яких держава забрала через нездатність матері піклуватися про них самостійно. Вона не перебуває у шлюбі, проте знову завагітніла. Доглядом жінки наразі займається NHS Foundation Trust, що входить до структури Оксфордського університету. Посилаючись на можливу загрозу здоров’ю жінки, працівники медичного закладу направили до суду подання з проханням встановити їй спеціальний пристрій, що не дасть змоги жінці народжувати дітей.
Справа була заслухана в “Суді захисту”, який розглядає питання, що стосуються людей, яким може не вистачати розумових можливостей приймати рішення самостійно. Слухання проводилися через Skype, і жінка розмовляла з суддею з дому. Вона сказала: “Це моє тіло і це моє життя. У мене повинен бути вибір того, чого я хочу”.
В підсумку суддя Гвіннет Ноулз ухвалила рішення, що жінка не має розумових можливостей самостійно приймати рішення щодо контрацепції, і що “найкращим” рішенням буде примусове встановлення внутрішньоутроноїспіралі для унеможливлення подальших вагітностей.
Але тут слід зазначити, що дана спіраль є не протизаплідним, а абортивним засобом, адже унеможливлює прикріплення зиготи і тим самим спричиняє смерть дитини на ранньому етапі вагітності. Ухвала суду є фактичним примушуванням жінки до аборту.
Вся ця історія дуже симптоматична. Британське суспільство за останні кількадесят років пройшло грандіозну трансформацію моралі і права, а відтак з новими нормами приходять нові рішення для проблем. Якщо жінка визнана недієздатною, то в неї має бути опікун, який повинен не допустити випадкових сексуальних зв’язків своєї підопічної. Але в сучасному світі не заведено обмежувати “свободу сексуальності”, а простіше позбавити людину відповідальності шляхом автоматичного аборту.
Рішення суду виглядає як буденність якоїсь тоталітарної держави з офіційною політикою євгеніки. Той факт, що суддя ухвалила рішення про обов’язкове встановлення абортивної спіралі свідчить про дуже небезпечну трансформацію ставлення держави до переривання вагітності. Колись ні в кого не викликало заперечень твердження про аборт як гріх, вбивство і злочин. Потім, завдяки медійним та політичним кампаніям феміністок і їх прихильників, аборт розглядався як “право” (хоча й контроверсійне).
Наразі ж примусовий аборт трактується як “благо” , “турбота про жінку”. Саме тому ні про яку неетичність і аморальність у встановленні абортивного пристрою мова навіть не йде. Ці фактори просто не розглядаються, а вбивство ненароджених дітей стало звичною процедурою.
В суспільній свідомості материнство втратило ту священність і цінність, притаманну йому протягом всієї історії. Доки феміністки маніпулюють словами про “право розпоряджатися своїм тілом”, цього права насправді немає, бо лозунги працюють коли мова йде про можливість позбутися дитини, а не коли жінка хоче зберегти її.