Доки всі на карантині спостерігають, як країна стала на паузу, політичне життя в Україні не зупинилося, а деякі депутати поспішають використати цей час для проштовхування антихристиянських та антиукраїнських законопроектів.
9 квітня народний депутат Василевська-Смаглюк Ольга внесла законопроект, що може криміналізувати християн. Законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності)» містить норми, які в суті та риториці дублюють деструктивні формулювання із законодавства держав, де за вільне висловлення християнського погляду на ЛГБТ-повістку передбачена кримінальна відповідальність.
У законопроекті пропонується доповнити Кримінальний кодекс (161 статтю) наступним формулюванням: “Публічні заклики до ворожнечі, насильницьких дій, переслідування чи приниження гідності осіб чи груп осіб або до пошкодження чи знищення їх майна за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого”.
Під цю статтю може підпадати будь-яка публічна негативна оцінка ЛГБТ-руху як “заклик до ворожнечі” або “приниження гідності осіб чи груп”. Саме тому цей законопроект є потенційно небезпечний для віруючих людей. Він є не лише підставою для обмеження свободи віросповідання, свободи слова та совісті, але й для прямого переслідування християн.
В законопроекті передбачено доповнення низки статей Кримінального кодексу України словами “з мотивів нетерпимості до сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності особи”, що має бути обтяжуючою обставиною злочину. Тут варто зазначити, що дане формулювання фактично робить гомосексуалістів та трансгендерів привілейованою групою, злочини проти якої караються більш серйозно, ніж злочини проти звичайних людей. Якщо даний закон буде прийнятий, то це стане свідченням того, що у дискурсі противники/прихильники ЛГБТ держава повністю поділяє позицію останніх, а противлення аморального способу життя розцінюється як негативний фактор. Та й загалом виокремлення “злочинів ненависті” є цілком лівою практикою, яка перетворює мотив злочину на ще один злочин та нерідко слугує для політичних маніпуляцій.
Також нам варто дати оцінку не лише запропонованим змінам до законодавства, а й обставинами його подання. Сьогодні Україна і весь світ зіткнулися з дуже серйозною вірусною загрозою, яка забрала життя понад 100 тисяч людей у всьому світі, паралізувала економіку і не відомо, коли це все закінчиться. Людство має справу з об’єктивними проблемами, які потребують реалістичної оцінки і невідкладних дій. В цей самий час ліві продовжують нав’язувати свій абсолютно утопічний і непотрібний порядок денний. Хіба це те, чого потребують люди сьогодні? Чи може це шанс для лівих без зайвого шуму ухвалити закон, який паралізує спротив нав’язування ґендерної ідеології в Україні? До того ж зараз увага ЗМІ прикута до теми пандемії, а всі масові зібрання людей заборонені, що ніяк не сприяє повноцінній і демократичній роботі парламенту.
Поки є надія, що здоровий глузд і залишки моральної самосвідомості парламентарів стануть на заваді ухваленню законопроекту. Однак саме лише подання такого скандального законопроекту є нездоровим прецедентом для України. Ми жваво обговорювали фінський кримінальний процес над депутатом Паїві Расанен, яку судять за “гомофобну” цитату з Біблії, опубліковану в твітері, але щось подібне може тепер трапитися і в Україні. Ще більше тривоги викликає позиція людей і громадських організацій, які називають себе “правозахисними”. Вони позитивно оцінюють не лише використання розпливчатих і маніпулятивних понять “злочин на ґрунті ненависті” чи “заклик до ворожнечі”, але і пропозицію кримінально карати за висловлення своєї думки.
