В контексті обговорення загрози коронавірусу американські ЛГБТ заявили про особливу вразливість їх спільноти. Вони самі відкривають неприємні для себе факти, що свідчать про деструктивність їх способу життя.
З поширенням коронавірусу в Європі та США на початку березня Національна мережа онкоклінік для ЛГБТ, медики, що сприяють рівності ЛГБТ і ще зо три десятки дружніх до гомосексуалізму організацій опублікували відкритий лист із попереджувальною заявою, де виклали відомості про те, як COVID-19 може нести підвищений ризик для цих людей.
Вони звертають увагу на той факт, що ЛГБТ спільнота “особливо вразлива” до нового коронавірусу. Серед наведених причин зазначається, що гомосексуалісти і трансгґендери є курцями на 50% частіше, ніж гетеросексуальні люди. Коронавірус, як відомо, є респіраторним захворюванням, а тому куріння і використання електронних сигарет знижує імунітет та збільшує тривалість хвороби. Також вони відкрито наголошують на тому, що в середовищі гомосексуалістів захворюваність на рак і СНІД значно вища, ніж у гетерсексуальних людей.
На основі цих даних громадські організації лівого спрямування, що підписали документ, вимагають від держави вжити додаткових заходів. Однак перелік їх вимог стосується не лише власне медичних або профілактичних дій, але й інформаційних та “антидискримінаційних”. Наприклад, включення зображень ЛГБТ-людей в графічну рекламу, пов’язану з епідемією чи поширення державних антивірусних програм на ЛГБТ-центри.
Загалом, немає нічого несподіваного, що деякі меншини вимагають до себе особливого ставлення (особливо, враховуючи, що вони цим займаються останніх кількадесят років). Звичайно лікувати варто всіх хворих, не залежно від їх способу життя, та одночасно слід підняти питання: чому рак, СНІД і погані звички серед цих людей трапляються частіше?
Дані про тенденції стану здоров’я ЛГБТ-людей неодноразово публікувалися в пресі, Варто лише згадати дослідження Centers for Disease Control & Prevention, яке свідчить про частоту захворюваності на СНІД серед ЛГБТ, яка в 50 (!) разів перевищує поширення цієї хвороби серед гетеросексуалів. Аналогічні висновки про епідемію ВІЛ серед гомосексуалістів і трансгендерів визнавала навіть Єврокомісія та фінансувала окремі програми для боротьби зі СНІДом серед ЛГБТ.
Однак в інформаційному просторі й масовій культурі виокремлення медичних, психологічних та соціальних проблем ЛГБТ-спільноти, зазвичай, трактувалося як “гомофобні міфи” і дані факти як серйозні аргументи проти пропаганди цього способу життя не розглядалися. Це виглядає, як боротьба з симптомами, але захист першопричини проблеми. Вони створюють десятки медичних програм, націлених саме на охорону здоров’я ЛГБТ, проте навіть не розглядають їх спосіб життя як причину проблем із здоров’ям.
Епідемія коронавірусу вкотре піднімає на поверхню проблеми стану здоров’я гомосексуалістів. Ситуація складається досить цікава: ЛГБТ-лобісти роками навіювали “нормальність” такого способу життя, проте сьогодні самі вимагають особливих заходів у зв’язку з загрозами для імунітету, поширеними в даній спільноті.