Права людини, інклюзивність, повага до кожного, рівність і толерантність – про все це люблять говорити феміністки на публічних акціях. Але там, де збирається критична маса “борчинь за права жінок” миролюбна риторика швидко змінюється на агресивну, а в хід ідуть насильство й вандалізм
У понеділок Мексика занурилася у загальнодержавний феміністичний страйк. Десятки тисяч жінок не вийшли на роботу, але пішли на марш феміністок.
Учасники маршу вимагали покінчити із “ґендерним насильством”, “феміцидом” та ініціативами обмежити чи заборонити аборти. Проблема з насильством над жінками на вулицях Мексики дійсно є. Проте вона спричинена загальною криміногенною ситуацією в країні, а не “патріархільними підвалинами” суспільства.
В контексті спротиву “феміциду” частина жінок прийшли з плакатами проти абортів, адже безліч дівчаток гинуть, навіть не народившись. Однак феміністки відреагували моментально: вони вирвали банери з рук та спалили їх.
Агресивні протестувальниці обписували церкви непристойними графіті, трощили вікна, Найбільше дісталося Кафедральному собору у Мехіко. Феміністки закидали його фарбою, легкозаймистими сумішами та намагалися спалити. А у місті Ермосільо місцеві католики, що прийшли на месу, мали забарикадуватися у храмі, підперши двері церковними лавами, щоб феміністки не прорвалися в костел та не розтрощили його зсередини.
Така агресія і ненависть феміністок до християнства спричинена тим, що церква однозначно засуджує аборти та вже багато років не йде на поступки і не змінює своє віровчення. Також саме церква залишається ключовим центром мобілізації активістів руху за життя.
Демонстранти також кидали коктейлі Молотова в Національний палац Мексики, офіційну президентську резиденцію. В ході акцій чимало самих протестувальників отримали опіки та травми. Чиновники заявили, що в результаті сутичок у місті було поранено 65 людей. Мексиканський президент Лопес Обрадор, що представляє соціал-демократів, хоча й засудив насильство, але вчергове підтримав феміністок, назвавши їх боротьбу “законною справою”.
Насильство з боку феміністок – не нове явище в Латинській Америці. Окрім Мексики ще в Бразилії, Аргентині та Чилі “борчині за права жінок” проводять небезпечні рейди та атаки на про-лайф активістів, а також систематично чинять вандалізм до католицьких храмів. Нерідко під їх гарячу руку потрапляють священники чи просто парафіяни. Такі дії, однозначно, є грубим порушенням свободи віросповідання, що є закономірним, враховуючи ненависть фемінізму до церкви.
Не можна забувати, що фемінізм є лівим політичним рухом. Порядок денний цих організацій традиційно переплітається з іншими немарксистськими рухами, а отже методи боротьби, зазвичай, використовуються подібні. Доки феміністки залишаються непопулярною меншиною, доти їх “боротьба” залишається у відносно мирних рамках. Та як тільки вони відчують владу і підтримку, то ідуть в наступ будь-якими методами (і цей наступ завжди починається з тиску на церкву і сім’ю).