Духовна Рада Християнських церков Камʼянця-Подільського підготувала Хартію сімейних цінностей. Публікуємо повністю цей документ:
1. Кожне людське життя, від зачаття до смерті — це священний та недоторканий Божий дар і ніхто не має права його позбавляти.
2. Бог створив людину на свій образ «чоловіком і жінкою», рівними у гідності, але відмінними між собою. Біологічна стать записана у нашій природі на генетичному рівні і ніщо не може змінити цієї фундаментальної ознаки кожної особистості.
3. Людське тіло є храмом Святого Духа, яке має свою непорушну гідність. Сексуальність — це Божий дар і належить виключно до подружнього союзу та не може використовуватися як комерційна послуга чи забавка, а також виставлятися на публічний огляд у цифровому чи реальному просторі. Дошлюбна цнотливість та подружня вірність є беззаперечними і гідними наслідуванню моральними цінностями.
4. Шлюб — це благословенний Богом сімейний союз одного чоловіка та однієї жінки, заснований на подружній вірності, повазі та любові, відкритий на народження та виховання дітей. «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог поєднав, людина нехай не розлучає!» (Мт. 19:5-6)
5. Кожна дитина має право на свого батька та матір, які у любові її приймуть, допоможуть всебічно розвиватися та виховають у атмосфері добра та взаєморозуміння. Дитина не може розглядатися як товар, куплятися або піддаватися фізичному, психічному чи сексуальному насиллю, медичним або науковим експериментам. Факт зачаття нової людини не може підлягати штучним втручанням.
6. Материнство вписане у серце та покликання жінки, тому його захист та підтримка належить до основних природніх, біблійних та конституційних цінностей. Так само як і покликання чоловіка — боронити і берегти свої сім’ї, дбати про дружину та дітей. Тільки виконуючи Божий план щодо нас, можемо досягнути справжнього щастя та єдності з самими собою, ближніми та Богом.
7. Батьки отримали першочерговий обов’язок захищати своїх дітей від шкідливих впливів та небезпек цього світу. Вони мають право виховувати їх відповідно до своїх релігійних і моральних переконань та впливати на навчальний процес у закладах освіти.
8. Цінність життя не залежить від стану здоров’я, фізичної повноцінності чи здатності до працездатності через вікові обмеження чи нестачу сил. Немає непотрібних чи «зайвих» людей. Діти також зобов’язані турбуватися про своїх хворих та похилих батьків аж до Богом відведеної години їм години смерті, адже «така перша заповідь з обітницею, — щоб тобі було добре і щоб ти був довголітній на землі» (Ефес. 6:1–3;).9.
9. Держава та суспільство має дбати про моральне та фізичне благополуччя народу і сім’ї, підтримувати народжуваність та багатодітні родини, усувати домашнє насильство та його причини: алкоголізм та інші форми залежності, азартні ігри, викривлення образу чоловіка та жінки у медіа, відсутність належного морального виховання, поширення агресії та розпусти, тощо. Турбота про мораль та родину — це передусім захист національної безпеки та інвестиція в майбутнє. Обов’язок влади – дбати про загальне та справжнє добро довіреного їм народу та викорінювати моральне зло та зіпсуття.
10. Бог є автором задуму про сім'ю та подружжя і тому ніхто не може змінювати визначення цих інститутів, заснованих на Божественному та природньому праві. Тільки з Христом родина є сильною та вистоїть перед викликами свого часу.