Щороку 22 січня українці святкують День Соборності (єдності), що бере свій початок зі злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 1919 року. Століттями дві частини нашої країни були роз’єднані та включені до різних держав, однак в пореволюційні роки ми отримали шанс на довгоочікуване об’єднання та незалежність.
22 січня 1919 року припало на неділю. Опівдні після богослужінь тисячі людей зібралися на Софіївській площі, де було проголошено злуку. Один із членів Директорії Федір Швець урочисто проголосив:
«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка…»
Після урочистостей в центрі Києва пройшов військовий парад, який приймав полковник Євген Коновалець. Тріумф єдності тривав недовго. Молода соборна держава боролася проти російсько-більшовицької навали і не змогла встояти. В наступні десятиліття українські землі знову були роз’єднані і тільки 1954 року знову увійшли до одного суб’єкту, але все ще у складі СРСР. Коли радянська імперія слабла, то народ почав активніше виявляти своє національне прагнення до державності.
Наймасовіша акція українців того періоду — це живий ланцюг, яким до 3 мільйонів людей з’єднали Київ, Івано-Франківськ і Львів у 1990 році. Він символізував пам’ять про державність післяреволюційних років, а також вираження єдності в прагнення українців бути об’єднаними та вільними. Це бажання знайшло відображення у подіях Революції на граніті, власне проголошенні незалежності України 24 серпня 1991 року, а також підтверджено на загальнонаціональному референдумі у грудні того ж року.
В роки незалежності багаторазово проводилися локальні акції із живими ланцюгами. Ця традиція по-особливому актуалізувалася після Революції Гідності та початку російської агресії у 2014 році. Під лозунгом «Єдина країна» українці з різних регіонів виявляли єдність та готовність стояти за цю об’єднану державу.
На сьогодні ідея Соборності надзвичайно актуальна з огляду на біль окупації 18% нашої території. На підконтрольних територіях також важливо захищати ідею єдності, уникати протиставлення різних регіонів, цінувати всіх українців та підтримувати ідею соборної України від Чопу до Ранньої Зорі.