Цього дня народився визначний український філософ, поет і богослов Григорій Сковорода. Він є одним з найвідоміших українських мислителів та чи не ключовим український культурним діячем XVIII століття.
Майбутній філософ походив з козацької родини із Полтавщини. Освіту здобував у Києво-Могилянській академії, яка мала на той час гарну славу одного з найкращих вишів імперії. В цей період Григорій відкриває в собі співочий талант та деякий час навчається в Глухівській співацькій школі. Звідти він потрапив до царської придворної капели, однак за кілька років звільнився.
В нашій культурі сформувався образ Григорія Сковороди як мандрівного філософа. Проте перш ніж здобути цю славу на землях Гетьманщини та Слобожанщини, він здійснив досить тривалу подорож Центральною Європою. Філософ побував на землях Священної Римської імперії, Відні, Пешті; в місцях поширення протестантизму та розвитку широкої мережі навчальних закладів.
Попри численні спроби сучасних дослідників сформувати зі Сковороди своєрідного діяча гуманізму чи послідовника антиклерикалізму, він був, однозначно, християнським філософом. Відмінність Сковороди від російського духівництва полягала не просто в скептичному ставленні до надмірної обрядовості та формальності, але й у прагненні усвідомлювати свою віру, пізнавати себе і власне призначення на землі.
Він піддавав критиці надмірну обрядовість й увагу до ритуалів не тому, що вважав церкву надто вимогливою, але саме через невідповідність слів і дій, недостатню реальну посвяту. Сковороді належить фраза “Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом”. Вона перегукується з відомою біблійною цитатою: “Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва? (Якова 2:19-20).
Григорій Сковорода був відомими мислителем в колах знатних людей. Дворяни, козацька старшина та інші поважні люди запрошували філософа для спілкування. На основі таких розмов він написав 6 філософських діалогів — «Бесіда перша…», «Бесіда друга…», «Розмова про стародавній світ», «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар миру». В цих творах піднімаються як глобальні питання буття, так і простого щастя в житті.
Окрім своїх філософських праць, Сковорода відомий як талановитий байкар. В творах він зачіпав проблеми людських вад і пристрастей, а також був одним з перших мислителів на наших теренах, хто піднімав питання покликання й реалізації талантів (“сродної” праці).
Безумовно, Григорій Сковорода – це унікальний мислитель для свого часу. Його можна назвати людиною з реформаторським мисленням, вільну від формалізованості віри та одночасно занурену в пізнання законів Творця і людини як найціннішого Божого творіння.