Протягом всієї історії християнські місіонери зазнавали утисків та різноманітних труднощів на шляху поширення Євангелії. Якщо в часи Середньовіччя і Нового часу Європа вже була християнізованою, то Азія, Африка та аборигени Америки все ще залишалися переважно язичниками. Тому місіонери з Європи направлялися саме у віддалені місця планети, щоб поширити Євангелію дійсно до краю землі.
Східним «краєм землі» вже давно прийнято вважати Японію, яку називають ще “країною сонця що сходить”. Туди християнство прийшло аж в XVI столітті, що було пов’язано з віддаленістю острівної держави. Християнізація Японії розпочалася з місії Франциска Ксав’єра – католицького священника-єзуїта. Його місіонерська робота мала доволі швидкі результати: вже у 1560-х роках в Японії було близько 10 тисяч християн, а в 1590-х роках — уже 50-60 тисяч.
Однак такий стрімкий ріст кількості навернених тривав недовго. 24 липня 1587 лідер Японії Тойотомі Хідейосі видав Наказ про вигнання священників. З того часу розпочалися масштабні гоніння християн, які тривали не одне десятиліття. Виконання цього розпорядження призвело до повсюдної руйнації церков в Осаці та Кіото, конфіскації майна християн та їх фізичного переслідування.
Наказ мав катастрофічні наслідки: за 10 років майже вся попередня місіонерська робота була зведена нанівець, а ті священники, які залишилися в країні зазнали переслідувань. З цим періодом пов’язаний жорстокий епізод розправи над християнами, коли 5 лютого 1597 року за наказом Тойотомі Хідейосі 26 християн (більшість з яких – японці) були показово розіп’яті на хрестах.
Проведення дехристиянізації мало жахливі наслідки для місіонерів (які попри небезпеку продовжували прибувати в Японію). Страти місіонерів та новонавернених японців тривали аж до середини XVII століття. Це була своєрідна культурна війна: японці … все, що було пов’язане із Західною культурою і християнську релігію в першу чергу. Це протистояння закінчилося остаточним закриттям країни, що увійшло в історію як політика ізоляції Японії.
Фатальні кроки японського керівництва XVI століття позначилися і на сучасності. В наші дні християнська спільнота в Японії залишається досить не чисельною (особливо у порівнянні з багатомільйонною громадою у сусідній Південній Кореї), а переважна частина японців все ще залишаються язичниками.