20 квітня 1494 року народився один із видатних діячів Реформації, німецький проповідник Йоганн Агрікола. Роки його життя припали на період кардинальних змін в релігійному житті Європи.
Агрікола здобув хорошу освіту: спочатку навчався у Лейпцизькому, Брауншвейзькому, а пізніше у Віттенберзькому університеті, де познайомився з Мартіном Лютером, а пізніше і сам там викладав теологію. Саме в університетському середовищі ідеї протестантизму формувалися тоді найактивніше, а Йоганн Агрікола не лише поділяв їх, але й сприяв поширенню Реформації в Німеччині.
Він постійно перебував у вирі подій: був поряд з Лютером, коли той прибив «95 тез» до дверей церкви у Віттенберзі, у 1519 році був його секретарем на Лейпцизькому диспуті та одним з підписантів Шмалькальденських статей 1537 року. Також брав участь у складанні Аугсбургского інтеріму 1548 року (тимчасової релігійної угоди між протестантами та католиками Німеччини).
Хоча Агрікола і був сподвижником Мартіна Лютера, проте тривалий час вів з ним полеміку стосовно певних богословських питань. Деякий час Йоганн вважав Старий Заповіт непотрібним для християн, мотивуючи це доктриною про спасіння вірою та повнотою Нового Заповіту як основи для віруючих. Він намагався довести думку, що людині достатньо лише читати Євангеліє, щоб вона була здатною усвідомити свою гріховність, а відтак розкаятися та отримати спасіння. Лютер не розділяв таке вчення, доводив свою думку про необхідність Закону як джерела розуміння буття та суті добра і зла. Тому він навіть написав твір, у якому різко критикував Агріколу, на що останній відповів йому в подібній манері, підігріваючи протиріччя, яке стало відомим як «Антиномістська суперечка» серед лютеран. Врешті-решт у 1540 році Йоганн відмовляється від своїх поглядів на Старий Заповіт та приймає бачення більшості лютеран. Варто зазначити, що подібних суперечностей між реформаторами було чимало на той час, бо протестантизм ще тільки формувався.
Перу Йоганна Агріколи належать чимало богословських творів та збірок народної творчості. Він один з перших почав збирати зразки німецького фольклору, зокрема прислів’я та приказки. Йоганн Агрікола відомий ще як автор церковних гімнів. Найвідомішими з них вважаються «Трагедія Яна Гуса» та «Ich ruf zu dir, Herr Jesu Christ».
Протестантська Реформація і подальші перетворення в Європі та за її межами не відбулися, коли б не було широкого кола богословів та просто інтелектуалів, які не лише були систематично задіяні в служінні та поширенні Євангелії, але також залишили по собі чималий богословський доробок.
