Коли ми чуємо про філософів та ідейних натхненників політичних рухів, то навряд спадуть на думку відверто кримінальні елементи. Проте в історії лівого руху чимало ідеологів комунізму та соціалізму зовсім не були законослухняними громадянами. 40 років тому італійська поліція заарештувала філософа-комуніста Антоніо Негрі, звинуваченого в низці кримінальних злочинів (тероризм, викрадення та подальше вбивство італійського прем’єр-міністра і лідера християнських демократів Альдо Моро).
1970-1980-ті роки були чорною епохою в історії Італії. Окрім тривалої боротьби правоохоронців з мафією, у державі прокотилася хвиля терактів та збройних нападів, відповідальність за які взяв на себе ліворадикальний рух Червоні бригади. Це все відбувалося на тлі боротьби між двома діаметрально протилежними політичними центрами: Християнсько-демократичною та Комуністичною партіями.
Ідейну підтримку останній забезпечували чимало філософів лівого спрямування. Антоніо Негрі – один з них, хоча і не був класичним марксистом. Його світогляд та ідеї ґрунтувалися на філософських лівих трендах другої половини ХХ століття та увібрали в себе як класичний марксизм, так і глобалізм, неолібералізм, постмодернізм і спротив капіталістичній системі. Декларація вірності демократичним та ліберальним цінностям не завадила філософу долучитися до лівого терористичного руху та бути причетним до ряду тяжких злочинів. Ще на початку 1970-х він організував групу радикальних однодумців «Робоча автономія», яка стала інтелектуальним та ідейним центром для Червоних бригад. Кульмінацією їхньої діяльності стало викрадення італійського топ-політика Альдо Моро з метою офіційного визнання Бригад як руху повстанців. Дізнавшись, що уряд не буде йти на поступки терористів, ліворадикали вбили прем’єр-міністра та символічно залишили його тіло на рівній відстані між штаб-квартирами Християнсько-демократичної та Комуністичної партій.
Це вбивство засудив не лише уряд, але і Комуністична партія; хоча, як писав у своїй книзі «Червоні бригади: одна італійська історія» Маріо Моретті, один з лідерів ліворадикалів, вбивство Альдо Моро було крайнім вираженням марксистсько-ленінських революційних дій. Як не дивно, але саме член Комуністичної партії видав поліції причетних до злочину, серед яких був і заарештований 7 квітня філософ-марксист Антоніо Негрі. Його звинувачення було розлогим: керівництво Червоними бригадами, планування та організація викрадень людей, а також конкретно вбивство Альдо Моро та змова з метою повалення уряду.
Французькі ліві філософи назвали арешт Антоніо «політичними репресіями» та вимагали звільнення арештованих членів бригад. Італійський суд вирішив інакше: Негрі засудили до 13 років позбавлення волі, проте йому вдалося втекти у Францію, де переховувався разом з багатьма членами Червоних бригад аж до 1997 року, коли все-таки здався італійській владі. До 2003 року він перебував у в’язниці, а після звільнення продовжує писати політологічні праці неомарксистського спрямування.
Питання лівого екстремізму не часто спливає в публічній сфері, проте ліворадикальні угрупування не лише не зникли, але й набирають популярності. Сьогодні вже немає Червоних бригад, проте анархісти й антифа не цураються насильницьких методів своєї боротьби, що можна спостерігати на лівих протестах в багатьох країнах світу.