7 березня 1991 року була зареєстрована організація «Велике Біле Братство»

7 березня 2019 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

7 березня 1991 року була зареєстрована організація «Велике Біле Братство». Це була відома секта 1990-х років, яка продемонструвала небезпеку деструктивних культів та загострила питання релігійної культури пострадянських людей.

В останні роки існування Радянського Союзу комунізм стрімко втрачав свої позиції. Релігійний вакуум, утворений за десятиліття безбожницької політики більшовиків, сформував сприятливий ґрунт не тільки для відродження ролі християнської церкви та протестантського пробудження, але і для поширення ряду деструктивних культів та популяризації різноманітних метафізичних шарлатанських проектів. Спіритичні сеанси, банки з водою біля телевізора, постійні переповідання пророцтв Ванги і Нострадамуса (та різноманітні спекуляції на них) – це і є яскраві свідчення наслідків викорінення комуністами християнської культури.

Напевне, найбільш скандальною і небезпечною релігійною структурою 1990-х років стало Біле братство. Засновниками організації були Юрій Кривоногов (називав себе Іваном Хрестителем) і Марія Цвігун, яка стала культовою особою, назвавши себе втіленням одночасно Ісуса Христа і Його матері Марії. Доктрина секти базувалася на матріархаті, вірі в «Матір Світу» і поєднанні східних релігій з християнством та нью-ейдж. Лідери організації проповідували ідею порятунку для людей виключно через перебування в секті (а пізніше самоспаленні), поклоніння Марії Деві Христос (Марії Цвігун) та наближення кінця світу (що підсилило істерію довкола ідентифікаційних кодів та номерів банківських карт, адже це нібито «число звіра»).

Деструктивна секта мала своїх адептів в Україні, Росії, Білорусі та Казахстані. Члени Білого братства після психологічної обробки їхніми лідерами мали численні психічні відхилення та розлади ідентичності. Родичі адептів секти (найчастіше батьки молодих людей) били на сполох, адже їхні близькі йшли з дому, були фанатично вірні Кривоногову і Цвігун, мали травмовану психіку, а багато хто з них довго голодував.

Кульмінацією діяльності братства був 1993 рік, коли міліція викрила спробу спланованого масового самогубства (спалення кількох сотень людей в Софії Київській). Після штурму храму міліція затримала понад 600 людей, більшість з яких потребували психічного лікування.

У результаті тривалого судового процесу над засновниками секти Юрію Кривоногову було присуджено сім років за ґратами, а Марії Цвігун – чотири. Остання після в’язниці продовжила свою псевдорелігійну діяльність вже в Росії, змінивши ім’я на Вікторія Преображенська.

Після чисельних скандалів, судових процесів та висвітлення їх в медіа з’явилися ряд теорій про штучний характер створення секти (керівництвом КДБ), проте хто б не стояв за цим, він відповідальний за злочин як перед державою, так і перед Богом. Спекулюючи християнськими термінами та принципами, засновники різноманітних сект і культів дискредитують справжню суть християнства. Ще в 1991 році Марія Цвігун була піддана анафемі Українською православною церквою Київського патріархату. Християни однозначно засуджували діяльність Білого братства як шарлатанського окультного проекту.

Історія цієї деструктивної секти ще раз наштовхує на думку про необхідність стійкої та усвідомленої віри. Для того, щоб не піддатися різноманітним шахрайським культам, варто, як мінімум, добре усвідомлювати власну релігійну доктрину, що було неможливим для більшості населення атеїстичної держави.

Теми: