18 листопада 1959 року в Нью-Йорку відбувся прем’єрний показ фільму «Бен Гур», знятого за однойменним романом письменника Лью Уолеса.
Режисером фільму став Вільям Уайлер. Вперше в історії кінематографа цей фільм отримав премію Оскар в 11 номінаціях і вважається одним з кращих історичних фільмів усіх часів, хоча більшість з подій роману є художнім вимислом автора. Духовну силу і глибину послання фільму додає біблійна історія, яка вдало вплетена в цей твір.
Сюжет фільму передає життя одного з єрусалимських аристократів, яке відбувається під час земного служіння Ісуса Христа, який кілька разів з’являється у фільмі, даючи сенс, зцілення, любов, свободу і надію головному герою. У фільмі Бен Гур переживає зраду зі сторони кращого друга дитинства, позбавляється свого майна і потрапляє у рабство на галери. Його сім’я – мати і сестра – довічно кинуті римлянами до в’язниці.
Але герой отримує можливість змінити свою долю через прояв благородства і любові до своїх суперників. Бен Гур отримує римське громадянство і, як римський аристократ, повертається додому. Він перемагає свого головного ворога і стає свідком Божого зцілення його сім’ї через Ісуса Христа.
«Бен Гур» став третьою екранізацією знаменитого роману, так як перші з’явилися ще в 1907 і 1925 роках. В СРСР фільм не показувався через його безпосередню прив’язку до подій Нового Заповіту. Фільм приніс фінансовий порятунок і успіх компанії «Metro-Goldwyn-Mayer», яка ризикувала стати банкрутом, вклавши в фільм 15 млн доларів, але світовий прокат фільму приніс більше 70 млн доларів. Роман Лью Уоллеса, як і його художнє втілення у фільмі «Бен Гур», розповідають про вічні цінності, а гострота сюжету не залишає байдужим жодного читача чи глядача цього епічного твору.