11 листопада 1679 року в родині гугенотів народився французький фізик і теолог Фермен Абозі.
Його батько помер через два роки. А коли у Франції в 1685 році був скасований Нантський едикт, який охороняв права гугенотів, мати Фермена була змушена організувати побіг двох своїх синів, яких хотіли у неї відібрати, щоб виховати в католицькій вірі. Мати за це кинули до в’язниці, а діти близько двох років повинні були ховатися в горах, поки не дісталися до Женеви. Через деякий час мати була звільнена і приєдналася до них в Швейцарії.
Фермен займався лінгвістикою, фізикою і теологією. Відвідав Голландію та Німеччину, познайомився з Ісаком Ньютон, якому допоміг у вичитці його книг. Здобувши авторитет, він отримав запрошення оселитися в Англії від самого короля Вільгельма ІІІ Оранського. Однак Фермен вирішив повернутися до Женеви, де з 1715 року допомагав товариству, яке займалося перекладом Нового Заповіту на французьку мову.
Йому пропонували стати главою філософського відділення в Женевському університеті, але Фермен вибрав інший шлях. Він допомагає виданню французького Нового Заповіту в 1726 році і в наступному році отримує почесне громадянство Женеви, ставши головним бібліотекарем міста. Займаючи цю посаду близько сорока років, він створив більшість своїх робіт, пишучи для енциклопедій та редагуючи «Історію Женевської республіки».
Життя цього видатного вченого і віруючого перервалося на 87 році.