14 серпня 1856 року помер англійський теолог, а також геолог і палеонтолог Вільям Бакленд

Він народився у 1784 році у містечку Аксмінстер і, будучи дитиною, часто супроводжував свого батька у пошуках скам’янілостей, у тому числі амонітів з гірських порід юрського періоду, виявлених у місцевих кар’єрах. Він здобув освіту спочатку у школі Бланделла у Тівертоні, а потім у Вінчестерському коледжі, де здобув стипендію для подальшого навчання у коледжі Corpus Christi в Оксфорді. Здобуваючи богословську освіту, він також відвідував лекції з мінералогії та хімії Джона Кідда, а також під час канікул розвивався у вивченні геології та проводив польові дослідження.

У 1808 році Вільям Бакленд здобув магістерський ступінь і паралельно поєднував служіння та дослідницьку діяльність, виступаючи з лекціями, акцентуючи увагу на палеонтології та геології. Він також був неофіційним куратором музею Ешмола, збираючи колекції, подорожуючи Європою та знайомлячись з різними вченими.

У 1824 році він став президентом Геологічного товариства Лондона, де він оголосив про виявлення скам’янілих кісток гігантської рептилії, яку він назвав мегалозавром (гігантською ящіркою), зробивши перший повний опис того, що потім будуть називати динозавром. Наступного року Вільям одружився з Мері Морланд, яка була також еготичномукою скам’янілостей та ілюстраторкою. Вона допомагала йому у дослідженнях, поєднуючи це з вихованням дітей.

Бакленд підтримував теорії про «провал у часі» (gap theory) при інтерпретації біблійного зображення творіння у книзі Буття. Прибічники цієї теорії вважають, що між формуванням Космосу (створенням неба і землі) та безпосереднім створенням життя на Землі, яке відбулося за буквальних 6 днів, був великий проміжок часу.