27 липня 1814 року померла освітянка та філантропка Ізабелла Грем.
Ізабелла народилася в Шотландії в 1742 році в родині Джона і Джанет Маршалл. У дитинстві вона багато часу проводила в маєтку Елдерслі біля містечка Пейслі, де до свого від’їзду за океан служив Джон Візерспун, який став єдиним священиком, який підписав Декларацію незалежності США.
На гроші, що залишилися в спадок після діда, Ізабелла отримала семирічну освіту в школі. У сімнадцять років вона прийняла причастя в церкві Шотландії. У 1765 році вона вийшла заміж за військового хірурга Джона Грема і через два роки разом з ним переїхала до Канади. У їхній родині народилися п’ятеро дітей, але одна дитина померла немовлям. У 1744 році захворів і помер чоловік Ізабелли, коли вона була вагітна в черговий раз. Вона вирішила повернутися до Шотландії, де, намагаючись дати освіту своїм дітям, заснувала школу в Пейслі, а потім школу-інтернат для дівчаток в Единбурзі.
У 1785 році Джон Візерспун під час свого візиту на батьківщину, зустрівся з Ізабеллою Грем і вмовив її повернутися в Америку. Після закінчення шкільної освіти дітей, вона переїжджає в США з метою допомогти цій країні стати місцем, де «Церква Христова буде процвітати». Вона засновує школу для дівчаток у Нью-Йорку.
У 1798 році вона повністю припиняє викладання, щоб присвятити решту свого життя благодійній діяльності. Ще в Шотландії, ставши вдовою, вона заснувала свою першу благодійну організацію – Товариство допомоги бідним хворим, яке пропонувало пожертвувати по одному пені, щоб потім у разі потреби допомагати хворим. Пізніше в США нею були створені благодійні Товариства допомоги бідним вдовам і Товариство допомоги бідним вдовам з маленькими дітьми. Ізабелла Грем була серед засновників Товариства сирітських притулків, Товариства сприяння промисловості серед бідних, першої Недільної школи для неписьменних дорослих у Нью-Йорку. Вона допомагала у створенні першого місіонерського товариства і першого щомісячного місіонерського молитовного зібрання в місті, стала першим президентом Товариства Магдалини в Нью-Йорку, систематично відвідувала лікарні і в’язниці, поширюючи Біблії і слово Євангелії.
Вона вірила, що прагнення до святості і виховання християнської моралі є ключем для виривання вдів з бідності. У 1822 році було видано мемуари Ізабелли Грем, які є хорошим свідченням віри, що змінює життя багатьох людей і формує християнську націю.