25 липня 1823 року народився американський священик Бенджамін Робертс.
Бенджамін народився на світ у селі Гованда в штаті Нью-Йорк в родині Тіта і Саллі Робертс. У 1848 році він закінчив Весліанський університет Коннектикуту і став одним із служителів методистської єпископальної церкви. Через два роки він став дияконом церкви, а ще через два роки – старійшиною. Служив пастором у декількох церквах штату Нью-Йорк.
Написав статтю «Нова школа методизму», за яку був розкритикований на річний конференції методистів. У 1860 році в Пекіні (штат Нью-Йорк) Робертс створив Вільну методистську церкву і був обраний її першим Генеральним суперінтендантом, посаду якого займав до самої смерті в 1893 році.
Бенджамін Робертс став засновником, видавцем і редактором газети «Щирий християнин» («Earnest Christian») і редактором газети «Вільний методист» («Free Methodist»). У 1866 році він заснував семінарію Чилі в штаті Нью-Йорк і очолив її, викладаючи там і залишивши ряд книг – «Ловці людей» («Fishers of Men», 1878), «Чому ще одна церква» («Why Another Sect», 1879), «Перші уроки про гроші» («First Lessons in Money», 1886) і «Про священство жінок» («Ordaining Women», 1891).
Будучи євангельськими християнами, вільні методисти тримаються консервативних біблійних поглядів, наприклад, щодо одностатевих шлюбів, не визнаючи їх. Сьогодні віруючих вільної методистської церкви у 82 країнах світу налічується більше 1 млн.