25 червня 1995 року помер ірландський фізик та Нобелівський лауреат Ернест Волтон. Разом з Джоном Кокрофтом вони провели на початку 1930-х років експеримент з атомної дезінтеграції, ставши першими людьми в історії, які здійснили штучний розкол атома.
Народився Ернест Томас Сінтон Волтон у 1903 році у Аббісайді, графства Вотерфорд в Ірландії. Батько Ернеста був методистським священиком і родина часто переїжджала з місця на місце. Спочатку майбутній вчений відвідував різні денні школи, а потім вступив до школи-інтернату, де віддавав перевагу природничим наукам та математиці. Він здобув магістерський ступінь у Трініті-коледжі Дубліна, де займався дослідницькою діяльністю. У 1931 році він став доктором філософії та залишився у Кембріджі у якості дослідника до 1934 року.
На початку 30-х років Волтон і Джон Кокрофт працювали разом над створенням апарату, який би міг розщепити ядро атомів літію, «бомбардуючи» їх потоком протонів, прискореним всередині високовольтної трубки (700 кіловольт). Дослідники отримали Нобелівську премію за свої дослідження у 1951 році.
Ернест Вольтон був одружений з Фредою Вільсон. Разом вони виховували п’ятьох дітей, серед яких також потім з’явилися науковці – Алан Волтон та Філіп Волтон.
Волтон виріс у сім’ї методистів та сам був твердим прихильником християнської віри. Після отримання Нобелівської премії, він читав лекції у різних країнах про зв’язок віри та науки. Він заохочував прогрес науки як спосіб більше знати про Бога: «Одним із способів вивчення розуму Творця є вивчення Його творіння. Ми повинні віддати Богу пошану, вивчаючи Його творчість, і це має застосовуватися до всіх сфер людської думки. Відмова від чесного використання нашого інтелекту є актом презирства стосовно Того, Хто дав нам цей розум».
Волтон також цікавився темою відносин Церкви та уряду, а після його смерті організація Christians in Science Ireland створила спеціальні «лекції Волтона», на яких обговорювалися теми науки та релігії. Такі лекції у Трініті-коледжі в Дубліні свого часу давали служитель Девід Вілкінсон і науковець Деніс Александр.