20 червня 1530 року розпочався Аугсбурзький рейхстаг, який був скликаний імператором Священної Римської імперії Карлом V.
На порядок денний виносилися три важливі питання: 1) захист Європи від оттоманської загрози; 2) питання, пов’язані з політикою, валютою та суспільним благополуччям; 3) пошук компромісу між католиками та лютеранами. Остання ціль повинна була сприяти вирішенню двох перших питань. І хоча під час рейхстагу домовленостей у питання релігії прийнято не було, вагомим було те, що 25 червня 1530 року на рейхстазі був оголошений один з перших і найважливіших документів Реформації – Аугсбурзьке визнання віри лютеранської церкви.
Складені Філіпом Меланхтоном та Йоганном Бренцом і затверджені Мартіном Лютером 28 статей пояснювали основи віри лютеран – у триєдиного Бога і гріховність людини, у виправдання вірою, дотримання Біблії і відкидання небіблійних практик целібату, поклоніння святим і т.д.
Це Аугсбурзьке визнання пізніше було трохи доопрацьоване Меланхтоном у 1540 році та прийняте і кальвіністами, ставши першим загальним визнанням віри протестантів. Відповідність Біблії зробила його авторитетним і актуальним на всі п’ять століть, тому і сьогодні Аугсбурзьке визнання залишається одним з ключових пояснень віри протестантів по всьому світу.
Аугсбурзьке сповідання віри 1530 року не було визнане до 1555 року, коли був прийнятий Аугсбурзький мир, який визнавав за правителями право визначати віросповідання на своїх територіях.
