29 травня 1453 року відбулося падіння Константинополя, який був завойовані турками.
Облога столиці Східної Римської імперії почалася 6 квітня і тривала протягом 53 днів. Війська турків-османів на чолі з султаном Мегмедом ІІ увійшло до міста, поклавши кінець Візантійській імперії, яка існувала тисячу років.
Це був сильний удар по всьому християнському світу, оскільки один з флагманів християнської цивілізації припинив своє існування. Особливо падіння Візантії сильно вплинуло на православ’я – східне відгалуження християнства. Відтепер Константинополь перейменовується у Стамбул і стає столицею Османської держави.
Ця подія, на думку деяких істориків, стала однією з меж між Середньовіччям і історією нового часу, справжнім початком і сутністю якого стала Реформація, яка вела до оновлення церкви і суспільства. Падіння Константинополя показало певну кризу тогочасного християнського світу, віра якого потеплішала, і наступ турків став бичем, який змусив християн задуматися над причинами цієї поразки.