24 травня 1793 року народився Едвард Хічкок, американський конгрегаціоналістський пастор, геолог і третій президент Амхерстського коледжу.
Народився Едвард у незаможній родині, отримав освіту у новоствореній академії Деерфільда, де він потім був директором з 1815 по 1818 роки. У 1821 році він був висвячений в якості конгрегаціоністського пастора і ніс це служіння у місті Конвей, Массачусетс у 1821-1825 роках. Він залишив церковне служіння, щоб стати професором хімії та природничої історії в коледжі Амхерст. Він займав цю посаду з 1825 по 1845 роки, а потім до кінця свого життя працював професором природничого богослов’я та геології.
Хічкок також був відомим раннім геологом. Він провів перше геологічне дослідження у Массачусетсі, а в 1830 році був призначений державним геологом Массачусетса, займаючи цю посаду до 1844 року. Він також провів геологічні дослідження у Нью-Йорку та Вермонті. Однак, його основна діяльність була зосереджена навколо природничої теології, яка намагалася уніфікувати та примирити науку та релігію, зосередивши увагу на геології. Його основна робота в цій галузі була «Релігія геології та пов’язаних з нею наук» (1851).
У цій книзі він запропонував, що Земля має довгий вік (теорія старої землі). Хічкок також відстоював ідею gap-креаціонізму, згідно з яким 6 днів творіння сприймаються як буквальні дні з 24 годин, проте між першим та другим віршем Книги Буття існує великий часовий проміжок.
Хічкок також залишив свій слід у палеонтології. Він відкрив деякі з перших скам’янілостей у Сполучених Штатах.
У 1821 році він одружився з Орою Вайт, однією з найперших жінок-ілюстраторів ботанічних та інших наукових робіт в США. Вони тісно співпрацювали, і вона виконала більше тисячі ілюстрацій до його численних наукових публікацій.