4 квітня 397 року в Мілані помер відомий християнський богослов і проповідник, один з отців християнської церкви Амвросій Медіоланський. Іноді його називають також Амвросієм Міланським, так як він був єпископом Медіолана, який сьогодні має назву – Мілан.
В історію він увійшов як реформатор церкви і борець з язичництвом. Його авторству належить вісім книг, одна з яких називалася «Про обов’язки священнослужителів». Одним з найбільших досягнень Амвросія стала його переконаність у тому, що церква повинна бути незалежна від держави. Йому належать слова, що «імператор повинен бути в церкві, а не над церквою». Відомо, що коли імператор Феодосій невиправдано жорстоко придушив виступ жителів Салоніки, то Амвросій не допустив імператора до причастя, звинувативши його у вбивстві невинних і говорив про необхідність покаяння.
Тільки через 8 місяців відбулося примирення, коли Феодосій прийняв закон про відкладення на 30 днів виконання смертних вироків. Це свідчило про визнання ним хибності його поспішного рішення про смертну кару солунян.
Таким чином, завдяки Амвросію західна християнська церква відкидала диктат з боку світського глави держави, у чому була її відмінність від східної церкви, де поступово оформився цезаропапізм.
