25 грудня 1831 року розпочалася «баптистська війна» на Ямайці. Це було одинадцяте повстання рабів, одним з лідерів якого став місцевий баптистський проповідник Самуель Шарп, вихований місіонерами. У цей час у Великобританії все більшу активність набував аболіціоністський рух, який ставив за мету скасування рабства. Його активістами в Англії були Джон Ньютон, автор гімну «Чудова Благодать» і його учень Вільям Вілберфорс, який щорічно виносив на обговорення парламенту питання заборони рабства.
У 1807 році англійський парламент вже прийняв акт про заборону работоргівлі, але саме рабство ще зберігалося як явище. Ходили чутки, що цій ганебній практиці скоро прийде кінець. Серед місіонерів на Ямайці багато хто був аболіціоністом, серед яких і баптистський проповідник Самуель Шарп, який проголосив 25 грудня 1831 року початок мирного страйку рабів з метою прискорити процес їхнього звільнення.
До страйку приєдналися близько 60 тис. з 300 тис. рабів. Несподівано страйк переріс у повстання, оскільки плантатори досить жорстко припиняли протести. Повстанці почали палити плантації цукрової тростини, але майже не чіпали білого населення. Повстання було жорстоко придушене за допомогою армії, а його лідери страчені, у тому числі і Самуель Шарп.
Однак багато істориків вважають, що саме цей протест і жорсткість при його придушенні підштовхнули британський парламент все ж прийняти Акт про заборону рабства в 1833 році, а потім в 1838 р. по всій Британській імперії. У 1975 році Самуель Шарп був визнаний Національним героєм Ямайки, а його зображення поміщено на 50-доларовій ямайській банкноті.
