Сьогодні день пам’яті англійського євангелиста Чарльза Сімеона

13 листопада 2026 р.

190 років тому помер видатний церковний діяч, біблійний коментатор і один із найвпливовіших представників євангельського руху в Англіканській церкві Чарльз Сімеон. Він став відомий як засновник руху «Низької Церкви», а його служіння стало прикладом багаторічної відданості покликанню і вплинуло на подальший розвиток євангельського руху в Британії.

Чарльз Сімеон народився 24 вересня 1759 року в місті Редінг у досить заможній родині. Освіту здобув у Ітонському коледжі та Королівському коледжі Кембриджського університету. Саме там відбулося його свідоме навернення та переосмислення віри. У 1779 році він дізнався, що зобов'язаний прийняти Святе Причастя (як і решта студентів того часу). Це спонукало студента замислитися над своїм духовним станом і після періоду дослідження Біблії та праць сучасників про причастя він усвідомив, що людина не може досягти праведності власними силами, але може прийняти вірою суть євангельського послання — спасіння завдяки жертві Ісуса Христа.

Під час Великоднього причастя він пережив глибоке духовне оновлення, написавши:

«З тієї години мир щедро наповнив мою душу; і за Господнім столом у нашій каплиці я мав найсолодший доступ до Бога через мого благословенного Спасителя».

У 1782 році у віці 22 років Сімеон був висвячений на диякона, а наступного року став священником Англіканської церкви. Протягом наступних 54 років він служив у парафії Святої Трійці в Кембриджі. Але початок його служіння був непростим: люди не сприймали його серйозно через молодість і недосвідченість та навіть перешкоджали проведенню богослужінь.

Попри це, Сімеон не залишив парафію. Через деякий час його проповіді почали приваблювати дедалі більше людей, і зневага змінилася захопленням. Священник прагнув залучити якомога більше вірян до практичного служіння: поділив парафію на групи пастирської опіки і побудував справді якісну систему душеопікунства в церкві. Цьому сприяли особисті якості Сімеона, якого характеризували як дуже м’яку людину, «вільну від сварливості».

З часом проповіді Чарльза Сімеона ставали дедалі популярнішими, але вирізнялися опозиційністю до руху «Високої Церкви» в англіканстві, який наголошував на літургійній традиції та єпископальному устрої. Натомість Сімеон представляв євангельський напрям, який акцентував увагу на авторитеті Біблії, особистій вірі в Ісуса Христа, покаянні та покликанні широкого кола вірян («Низької Церкви»). Він мав значний вплив на студентів Кембриджського університету, яких заохочував до служіння (багато його підопічних потім самі стали священниками).

Не менш вагомою була його праця над богословськими творами з тлумачення Писання. Сімеон вважав, що проповідь повинна спрямовуватися на об’єктивний пошук первинного біблійного сенсу, а не ставати майданчиком для особистих роздумів проповідника. Результатом його багаторічної роботи став коментар до Писання «Horae Homileticae», який складався з 21 тому.

У 1799 році Сімеон став одним із засновників Церковного місіонерського товариства, діяльність якого була спрямована на поширення християнства в Індії. У 1809 році він також допоміг заснувати Лондонське товариство сприяння християнству серед євреїв, нині відоме як Church's Ministry Among Jewish People (CMJ), що було досить унікальним досвідом для того часу.

Протягом 54 років Чарльз Сімеон самовіддано служив священником. Помер він 13 листопада 1836 року у віці 77 років. Після себе він залишив місіонерське товариство і церковний траст, покликаний підтримувати священників і їхні сім’ї.