12 травня 996 року в Києві відбулося освячення Десятинної церкви, яка була першим кам’яним храмом Київської Русі. Назвали її так, адже на будівництво церкви Володимир Великий виділив десяту частину прибутків. Офіційною ж назвою була Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Зведення цього храму започаткувало подальшу традицію розбудови церков у Києві та інших містах Русі після запровадження християнства у 988 році.
Десятинну церкву будували приблизно у 989-996 роках на Старокиївській горі на території київського дитинця, відомого як «місто Володимира». Для спорудження храму князь запросив спеціалістів із Візантії, адже у Київській Русі ще не було будівельників, здатних побудувати таку велику споруду з каменю.
Десятинна церква була хрестово-купольним шестистовпним храмом, інтер’єр якого оздобили мозаїками, фресками, мармуровими та різьбленими плитами. Частину ікон, церковного начиння та православних реліквій привезли з Херсонеса Таврійського. Настоятелем храму став Анастас Корсунянин, а освячення здійснив найімовірніше митрополит Леонтій.
Освячення Десятинної церкви описане в Повісті минулих літ, де міститься і Володимирова молитва у цій церкві: «Коли ж Володимир побачив, що церкву завершено, він, увійшовши до неї, помолився Богу, говорячи: «Господи Боже! Поглянь із небес, і побач, одвідай сад свій, і зроби, [щоб те], що насадила десниця Твоя, люди сії новії, серце яких Ти навернув єси до істини, [могли] пізнати Тебе, Істинного Бога. І поглянь Ти на церкву осю, що її спорудив я, недостойний раб Твій, на честь матері, яка породила Тебе, і приснодіви Марії Богородиці. І якщо помолиться хто в церкві сій, то почуй Ти молитву його і одпусти всі гріхи його благання ради пречистої Богородиці».
Наприкінці Х - на початку ХІ століття Десятинна церква виконувала функції головного храму Київської Русі, доки не збудували Софійський собор. Вона знаходилася буквально в політичному центрі держави, адже біля храму знаходилися князівські палаци, двори бояр та інші адміністративні споруди. При церкві діяла одна з перших шкіл на Русі. Також там поховали князя Володимира, його дружину Анну, а пізніше і князя Ізяслава Ярославича та інших представників князівського роду.
Подальша доля Десятинної церкви була складною. Вже на початку XI століття будівля постраждала від великої пожежі. Потім її відбудували та додатково прикрасили мозаїками й фресками. У 1169 році храм постраждав під час пограбування Києва військом Андрія Боголюбського, а остаточно Десятинна церква була зруйнована під час монгольського штурму Києва у грудні 1240 року.
Тривалий час на місці церкви були лише руїни. У XVII столітті митрополит Петро Могила на цьому місці організував перші розкопки та спорудження невеликої церкви. У ХІХ столітті на фундаменті оригінальної Десятинної церкви звели новий храм у псевдовізантійському стилі, який зруйнували більшовики у 1936 році під час антирелігійної кампанії. До сьогодні зберігся фундамент Десятинної церкви, який залишається пам’яткою національного значення.
