23 лютого 1455 року в німецькому місті Майнці було завершено й оприлюднено першу друковану Біблію, відому як Біблія Гутенберга. Йоганнес Гутенберг — німецький винахідник та ремісник, який створив нову технологічну систему з металевими літерами, друкарським пресом і новим типом фарби. Його друкарський верстат вважається ключовим фактором інформаційної революції XV-XVI століття.
Перша друкована Біблія — це текст Вульгати, латинського перекладу Святого Письма IV століття. На сторінках видання Гутенберга текст подавався у двох колонках по 42 рядки на сторінці. Так було зручніше зекономити простір та забезпечити зручність читання. Усе видання складалося із двох томів і естетично майже не поступалося рукописним книгам того часу.
Гутенберг працював у Майнці та експериментував із технікою лиття літер та механізмом преса. Ймовірно, він надихався технологіями паперових майстерень і виноробень. Новаторство його техніки полягало в тому, що одна й та сама металева літера могла використовуватися сотні разів, а це суттєво прискорювало виготовлення книг. До цього в Європі переписувачі все це робили вручну на пергаменті, тому навіть одна Біблія вимагала років праці та величезних коштів. Хоча ідея друку як такого належить не Гутенбергу (у Китаї та Кореї технології друку існували раніше), але саме європейський винахід Гутенберга став основою масового книговиробництва, що спричинило інформаційну революцію свого часу.
Винайдення книгодрукування в Європі потребувало значних фінансових затрат. В цьому Йогану Гутенбергу допоміг заможний інвестор Йоганнес Фуст, який ймовірно був лихварем. Пізніше між ними навіть виник конфлікт, який мав розв’язати суд і Фуст отримав право на контроль над обладнанням і частиною шрифтів.
Загальний наклад Біблії Гутенберга становив приблизно 180 примірників, з яких частина була надрукована на папері, а частина — на пергаменті. Вони розійшлися ще до завершення друку, що вказує на високий попит серед духовенства та працівників університетів. До сьогодні збереглося близько сорока екземплярів, а кожен з них коштує мільйони доларів.
Сучасники Гутенберга були вражені, наскільки чітким і візуально привабливим може бути друкований текст. Проте глобальна цінність надрукованої Біблії полягала у відкритті можливості створення сотень екземплярів книг за відносно короткий термін без найму численних переписувачів. Це створило умови для швидкого поширення ідей, розвитку освіти та формування культури читання.
Через кілька десятиліть, у XVI столітті, друкарство стало вирішальним чинником Реформації. Переклади Святого Письма народними мовами, а також поширення полемічної друкованої літератури стали фактором швидкого поширення ідей Мартіна Лютера та інших реформаторів.