5 лютого 1837 року народився один з найвпливовіших діячів євангельського руху ХІХ століття Дуайт Лайман Муді. Він був відомим проповідником і засновником християнських освітніх закладів та місій. Його життєвий шлях відображає соціальні та духовні процеси, які переживало американське суспільство в епоху масових релігійних пробуджень.
Муді народився в містечку Нортфілд у штаті Массачусетс у багатодітній родині. Коли йому було лише чотири роки, то його батько помер, що погіршило матеріальне становище сім’ї. Освіта Дуайта обмежилася кількома класами школи, а ранні роки життя минули в постійній боротьбі за виживання, адже ще дитиною він був змушений шукати підробіток. Саме ці умови сформували в ньому витривалість і близькість до людей із соціальних низів.
У сімнадцятирічному віці Муді переїхав до Бостона, де влаштувався працювати у взуттєвий магазин свого дядька. Однією з умов працевлаштування стало регулярне відвідування церкви. Там він познайомився з учителем недільної школи Едвардом Кімбаллом, який мав вирішальну роль у євангелізації юнака та розкритті для нього суті вчення Христа. Навернення Дуайта Муді супроводжувалося готовністю відразу вчитися та служити в церкві.
Після переїзду до Чикаго протягом 1850-х Муді почав працювати з Християнською асоціацією молоді (YMCA) та організував недільну школу для дітей з бідних районів міста. Його метою було охопити тих, кого не досягали традиційні церковні структури: безпритульних, неграмотних, асоціальних підлітків. Школа швидко зростала і з часом у 1864 році перетворилася на повноцінну церкву.
У період Громадянської війни в США проповідник не брав безпосередньої участі у бойових діях, але проводив благодійну діяльність та займався духовною підтримкою солдатів (організував молитовні зібрання, допомагав пораненим і знедоленим). Також у ці роки він одружився з Еммою Ревелл, яка стала його підтримкою в служінні, особливо на етапі його переосмислення служіння та повної посвяти після пожежі, яка знищила будівлю церкви та його дім.
У 1872 році Муді вирушив з євангелізаційною місією до Великої Британії та Ірландії, де проводив масові зібрання, а його проповіді збирали тисячі слухачів, об’єднуючи християн різних деномінацій. Він виголосив понад сотню проповідей, збираючи одночасно тисячі слухачів (якось у Палаці Ботанічного саду він виступав перед натовпом 15-30 тисяч людей). Муді робив особливий акцент на особистій вірі і повному наверненні, яке пережив і сам. Також у Великій Британії він встановив добрі стосунки з плімутськими братами, хоча формально не був членом цього руху.
Повернувшись до США, Муді оселився в Нортфілді і активно поринув у роботу над організацією християнської освіти. Він заснував школу для дівчат і школу для хлопців, поєднуючи якісну академічну освіту з вихованням на основі біблійних цінностей (сьогодні ці заклади є приватною школою Нортфілд-Маунт-Гермон).
У 1886 році за участі Муді було засновано Чиказьке євангелізаційне товариство, відоме сьогодні як Біблійний інститут Муді. Цей заклад мав готувати місіонерів, зокрема для служіння за межами США. Дуайт Лайман Муді до кінця життя залишався активним проповідником і служив для розвитку освітніх закладів, надихаючи американську молодь ставати місіонерами. Помер проповідник 22 грудня 1899 року в оточенні своїх рідних.