29 листопада 1898 року народився один з найвідоміших християнських мислителів і апологетів ХХ століття. Широкій аудиторії він відомий завдяки фентезійному твору «Хронікам Нарнії», однак його богословські праці заслуговують на ще більшу увагу, адже розкривають справді глибинні аспекти християнського життя в різних сферах і обставинах, зокрема в часи війни і страждань.
Попри те, що Льюїс виріс у християнській ірландській родині, його шлях до віри був довгим і непростим. У юності Льюїс був затятим атеїстом. Він носив образу на Бога та заперечував Його існування на тлі тяжки втрат: смерті матері, складних стосунків з батьком і досвідом Першої світової війни, де він був поранений.
Після війни Клайв Льюїс повертається до Оксфорда, де вивчає філософію та літературу. Там він здружився з Джоном Толкіном та середовищем «Інклінгів» — товариства викладачів та письменників. Після спілкування з Толкіном Льюїс по-новому подивився на християнство і прийняв його цілісно та усвідомлено.
Він став мислителем, який прагнув передати складні богословські істини мовою тогочасної людини. Особистий досвід війни, втрат та власного початкового заперечення існування Бога допомогли йому доступно і справді глибоко передати суть Євангелія та багатогранності Божого задуму.
«Хроніки Нарнії» є чудовою алюзією на історію викуплення. Хоча цей твір часто подається як щось виключно дитяче, однак через цікаву розповідь і впізнавані аналогії Льюїс просто і доступно доносить читачам євангельську суть. Ще одним впізнаваним його твором є «Просто християнство», яке спочатку було серією апологетичних радіопередач, які Льюїс зачитував з 1941 до 1944 року. Це глибока фундаментальна робота з аргументами як на користь існування Бога, так і на захист істинності християнської етики.
Однією з найважливіших богословських праць Льюїса стала книга «Проблема болю», у якій автор прямо порушує класичне питання: як добрий і всемогутній Бог може дозволяти існування зла та страждання? Ця книга побачила світ дуже вчасно — у 1940 році, коли Друга світова війна лише набирала обертів, а попереду були тяжкі роки багатомільйонної боротьби та викриття жахів геноциду.
У «Проблемі болю» Клайв Льюїс наголошує, що біль не є Божим задумом, але став неминучим наслідком свободи волі, завдяки якій людина також здатна до любові, жертовності та моральної відповідальності. Він пише, що без можливості вибору між добром і злом реальна любов була б неможливою, а людська гідність зводилася б до механічного послуху. При цьому автор стверджує, що Бог не стоїть осторонь людського болю. Навпаки — Христос Сам увійшов у цей світ і переніс жахливі страждання та смерть. Саме тому біль, хоча й тяжкий і незрозумілий, однак він не є безглуздим, адже може стати точкою зустрічі з Богом.
Льюїс називає страждання своєрідним «мегафоном», який підсилює голос Бога:
««Бог шепоче нам у задоволеннях, говорить у совісті, але кричить у нашому болі: біль — це Його мегафон, щоб розбудити глухий світ».
Ці аргументи дуже потрібні, хоча і тяжкі для прийняття в українських реаліях війни ХХІ століття. Російська агресія принесла незліченні щоденні трагедії (навіть сьогоднішній день розпочався з чергової масованої атаки). Однак підхід Льюїса дає можливість говорити про страждання чесно, без банальності чи цинічних узагальнень, які не дають полегшення. Він допомагає побачити, що зло, яке чинить людина, не є Божою волею і не применшує Божої доброти, але навіть у найтемніші часи Бог не залишає тих, хто страждає. Льюїс стверджує, що у час війни особливо проявляються любов, жертовність і мужність, які і є підтвердженням того, що світло все одно сильніше за темряву.