28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду українців. Знадобилося понад 70 років, щоб цей злочин був офіційно засуджений в Україні, а також низка держав приєдналися до засудження радянської влади за геноцид. На сьогодні це 32 держави: члени ЄС, Велика Британія. Австралія, Грузія та більшість держав Північної та Південної Америки.
Дослідження і статус Голодомору протягом десятиліть був табуйованою темою в СРСР і тільки після здобуття незалежності частина українських дослідників почали актуалізувати цю проблему. Поворотним моментом став вересень 1993 року, коли Леонід Кравчук виступив на міжнародній конференції до 60-х роковин трагедії. Тоді вперше на найвищому рівні пролунало те, що Голодомор був спланованою акцією та актом геноциду.
У 2002 році ця тема знову вийшла на перший план. Президент Леонід Кучма у листопадовому зверненні до народу прямо визнав Голодомор геноцидом українців і закликав світове співтовариство до аналогічного рішення. 28 листопада Верховна Рада нарешті ухвалила історичну постанову про визнання геноциду, що стало початком системної державної політики увічнення пам’яті, а також створення Міжнародного музею Голодомору.
Рівно через 4 роки — 28 листопада 2006 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який не лише визнавав організований Радянським Союзом голод щодо українців геноцидом, але також запровадив відповідальність за заперечення цього і запроваджував сприяння у дослідженні та популяризації пам’яті про Голодомор. Показово, що проти цього голосували Комуністична партія України, а також проросійська Партія Регіонів.
Процес міжнародного визнання Голодомору як геноциду почався паралельно з внутрішніми українськими дискусіями. Першими державами, які ухвалили відповідні парламентські постанови, стали Естонія та Австралія (жовтень 1993 року). У 2003-му Генасамблея ООН ухвалила Спільну заяву, яка визнавала Голодомор національною трагедією українців, що було компромісним документом. Не всі держави були готові офіційно визнати Голодомор геноцидом через політичний тиск Росії та небажання держав переглядати закони щодо злочинів у своїх регіонах.
Особливе значення в історії міжнародного визнання мало рішення США. Сенат (у жовтні 2018-го) та Палата представників (у грудні 2018-го) одностайно визначили Голодомор як геноцид. Після початку повномасштабної війни у 2022 році відбувся новий сплеск міжнародного визнання. Тільки за 2022–2024 роки дев’ять країн, включно з Німеччиною, Францією, Великою Британією, Швейцарією, Нідерландами та Італією, ухвалили відповідні резолюції.
З початку українського та міжнародного обговорення питання Голодомору Росія активно саботувала та чинила спротив визнанню цього злочину та засудженню політики СРСР. В Україні це відбувалося через проросійських політиків і партії, а на міжнародній арені — через тиск і формування формальних чи неформальних об’єднань держав, які підтримують політику РФ. На сьогодні ворог не лише заперечує злочинність Голодомору, але й буквально продовжує геноцид, виправдовуючи винищення українців своїми геополітичними інтересами.