«..19 вересня до Києва увійшли німецькі війська. 28 вересня по всьому місту було розклеєно наказ, за яким усе єврейське населення зобов’язувалося наступного дня, тобто 29 вересня, о 8-й годині ранку з’явитися на Дегтярівську вулицю. У наказі зазначалося, що необхідно взяти з собою теплі речі та цінності; за непослух передбачався розстріл.»
Так про події 28-29 вересня 1941 року розповідала Діна Пронічєва – очевидиця подій Бабиного Яру. Протягом наступних днів, 29-30 вересня, було вбито близько 30 тисяч євреїв. До 1943 року нацисти продовжували політику знищення єврейського населення в Києві.
Сьогодні про ці події нагадують архітектурні об’єкти неподалік від Бабиного Яру та пам’ятники у меморіальному комплексі. А 28 вересня, за ініціативи меморіального комплексу «Бабин Яр», відбувся Марш Пам’яті. Його метою було вшанування жертв трагедії та передача памʼяті про події наступним поколінням. До участі було залучено молодь. Одним з головних гасел було: «Ніколи знову».
Учасникам запропонували взяти камінчики як символ пам’яті. За словами одного з представників єврейської громади, один камінчик означав одну людину, яку згадували цього дня.
У роковини трагедії були присутні представники Європейського Союзу, дипломати з різних країн, зокрема з Німеччини. У колоні також ішли молодь із різних міст України та родини загиблих євреїв. Захід об’єднав людей, пов’язаних спільною пам’яттю про ці події.
Подібні заходи є важливою складовою історичної пам’яті суспільства, спільноти, народу. Пам’ять про Бабин Яр зобовʼязує сучасне та майбутнє покоління берегти, памʼятати та передавати.