15 січня 1929 року в Атланті, штат Джорджія, США народився Мартін Лютер Кінг – всесвітньо відомий афроамериканський баптистський пастор, проповідник і лідер визвольного руху за громадянські права темношкірих в США.
Мартін Лютер Кінг народився в сім’ї пастора баптистської церкви. У 1947 році Кінг був рукопокладений на служіння і став допомагати батькові в церкві. Маючи після закінчення коледжів ступеня бакалавра соціології і богослов’я, він поступає в Бостонський університет і в 1955 році стає там доктором богослів’я.
У 1954 році Кінг став пастором баптистської церкви в Монтгомері, штат Алябама. Там він очолює велику акцію протесту темношкірих проти расової сегрегації в громадському транспорті, після того як в грудні 1955 року відбувся інцидент з Розою Паркс, яка відмовилася поступитися місцем білому пасажирові. Бойкот автобусних ліній в Мантгомериі тягнувся 380 днів. Незважаючи на опір расистів, акція досягла успіху – Верховний суд США визнав сегрегацію в Алабамі неконституційною.
Своїми виступами (деякі з яких сьогодні вважаються класикою ораторського майстерності) він закликав домагатися рівності мирними засобами. Його промови дали поштовх руху за громадянські права в суспільстві – почалися марші, економічні бойкоти та інші акції. Широко відомою стала промова Мартіна Лютера Кінга “У мене є мрія” (англ. “I have a dream”), яку під час маршу на Вашингтон в 1963 році біля підніжжя пам’ятника Лінкольна слухали близько 300 тисяч американців. У цій промові він закликав до расового примирення. Кінг заново визначив суть американської демократичної мрії і розпалив її нове духовне полум’я. Роль Кінга в ненасильницькій боротьбі за прийняття закону, що забороняє расову дискримінацію, була удостоєна Нобелівської премії миру.
4 квітня 1968 року Кінг був смертельно поранений снайпером, коли він стояв на балконі в Мемфісу мотелі “Ларейн”. Його смерть не зупинила ту справу, якій він присвятив своє життя. Його жертовне боротьба за громадянські права назавжди увійшло в історію і допомогло відновити справедливість.