День святого Патрика є відомим святом на Заході, однак українці асоціюють його здебільшого з образами масової культури — зеленим кольором, карнавалами та навіть алкоголем. Однак справжня його суть — це історія чоловіка, який без зброї християнізував Ірландію, відкрив там перші церкви та став символом християнського становлення цієї країни.
Патрик народився у другій половині IV століття у Римській Британії та походив із християнської родини. Його батько був дияконом, а дід служив священником. Однак юний Мелвін не був по-справжньому близьким з Богом.
Все змінилося, коли у віці 16 років Патрик потрапив у полон до групи ірландських піратів, які нападали на маєток його родини. Вони перевезли юнака до Ірландії, де він провів шість років у полоні. У цей тяжкий період Патрик став по-особливому шукати Бога і саме тоді він дійсно навернувся в християнство. Після шести років фактичного рабства йому вдалося втекти до Британії, однак вже тоді він прийняв рішення повернутися до Ірландії, але вже місіонером.
У 432 році Патрик висвятився на єпископа і став місіонером в Ірландії. Попри ворожість місцевих друїдів, він почав активно проповідувати в ірландському графстві Даун і навертати в християнство місцевих правителів. Патрик засновував церкви, монастирі та школи, проповідував серед місцевого населення, руйнував язичницькі капища та навертав навіть королівські роди. Йому приписують використання трилисника як символу Святої Трійці. Саме тому ця рослина стала символом Ірландії, а сама постать святого Патрика асоціюється з національним становленням.
За кілька десятиліть активного служіння Патрик висвятив багато священників, а його зусилля стали причиною закріплення християнства в Ірландії, яка до кінця життя місіонера вже не була суто язичницькою. Під кінець життя Патрик відійшов від активної місіонерської діяльності та провів останні свої роки у монастирі неподалік сучасного міста Даунпатрік. Святий Патрік помер 17 березня, імовірно, 461 року (за іншими джерелами — 493 року).