19 лютого 1473 року народився Миколай Коперник — видатний астроном і математик який здійснив наукову революцію та став прикладом вченого, що поєднав віру і розум. Його геліоцентрична теорія змінила уявлення людства про будову Всесвіту та стала основою для досліджень наступних фізиків і астрономів Нового часу.
Коперник народився 19 лютого 1473 року в місті Торунь, що тоді входило до складу Польського королівства. Після смерті батька його опікуном став дядько Лукас Ватценроде, єпископ Вармінський, який відкрив для майбутнього вченого шлях до чудової освіти.
Миколай Коперник навчався у Краківському університеті, університетах Болоньї, Падуї та Феррарі, де вивчав право, медицину, філософію, богослов’я і природничі науки. Він розглядав знання як спосіб глибшого пізнання Божого задуму для Всесвіту. Його діяльність не обмежувалася лише астрономією, але також включала економіку, адміністративну роботу та навіть медицину (він лікував хворих, зокрема високопосадовців).
Повернувшись на батьківщину, Коперник служив каноніком (членом церковної колегії при єпископському соборі) у Вармінській капітулі. Він продовжував свої наукові дослідження руху небесних тіл. Протягом багатьох років він працював над своєю геліоцентричною теорією, яку виклав у праці «Про обертання небесних сфер», яка кидала виклик звичним на той час уявленням про світобудову.
Коперник спростував теорію про обертання Сонця навколо Землі та заявив про обертання Землі навколо Сонця. Багато хто бачив у цьому загрозу, оскільки це підривало авторитет давньогрецької моделі Птолемея, яку підтримували середньовічні богослови. Проте Коперник не прагнув протистояти церкві, а, навпаки — намагався узгодити свої відкриття з християнським світоглядом. Цікаво, що його праця була присвячена Папі Павлу III, що свідчить про намагання не лише представити відкриття, а й знайти схвалення чи бодай порозуміння з церквою.
Коперник стверджував, що Всесвіт не має єдиного центру, а Земля не його центр. Вона лише точка тяжіння місячної орбіти. Усі небесні сфери обертаються навколо Сонця, видимі рухи небесних тіл спричинені не їх власним рухом, а обертанням Землі навколо своєї осі та її рухом навколо Сонця. Він також вважав, що зворотний і прямий рух планет є наслідком руху Землі, чим пояснюються нерівності у їхніх траєкторіях.
Хоча астроном досліджував обертання небесних тіл багато років, однак свою працю опублікував лише у 1543 році, тобто наприкінці життя. Ця книга стала фундаментом сучасної астрономії і початком нового етапу в науковому осмисленні Всесвіту. Його відкриття стали основою для майбутніх досліджень таких вчених, як Галілео Галілей, Йоганн Кеплер та Ісаак Ньютон. Помер Миколай Коперник 24 травня 1543 року, так і не побачивши, як його теорія вплинула на світ.