Сьогодні день пам’яті одного з найвидатніших діячів ХХ століття. 60 років тому після перенесеного інсульту помер прем’єр-міністр Великої Британії сер Вінстон Черчилль. Він став символом незламності й рішучості, очоливши британський уряд в роки Другої світової війни, зокрема і в період, коли Велика Британія була єдиною Європі, хто боровся проти наступу нацистів.
Життя Вінстона Черчилля припало на час розквіту модернізму, двох світових воєн і політичних катаклізмів міжвоєнного періоду. Починаючи свою кар’єру як воєнний кореспондент Daily Graphic, він висвітлював колоніальні війни Британії у Судані та Південній Африці, що значно вплинуло на його політичні погляди і підтримку імперіалізму.
Політичний шлях Черчилль розпочав у лавах Консервативної партії, але його ідеологічні розчарування призвели до переходу до Ліберальної партії, яку він представляв у парламенті з 1906 році. Згодом, у 1924 році, він повернувся до лав консерваторів, хоча цей крок супроводжувався падінням популярності та серйозними політичними потрясіннями.
Черчилль зайняв пост прем’єр-міністра у травні 1940 року, коли нацистська Німеччина вторглася до Франції. Його прихід до влади збігся з початком найважчого етапу війни, тому прем’єр швидко змінив політику попередників, змобілізувавши націю на боротьбу, яка спочатку здавалася безнадійною. Після падіння Франції Велика Британія залишилася єдиною європейською державою, що чинила активний опір нацистам. Але навіть в умовах ізоляції Черчилль зберіг країну та перетворив її на бастіон опору, який приймав уряди захоплених країн.
Його знаменита промова «Ми будемо битися на пляжах» стала маніфестом відчайдушної боротьби до кінця і тотальної незгоди з поразкою, навіть коли ворог значно сильніший:
«...ми ніколи не здамося і навіть, якщо так трапиться, у що я ні на мить не вірю, що цей Острів або більша його частина буде поневолена і буде вмирати з голоду, тоді наша Імперія за морем, озброєна і під охороною Британського Флоту, буде продовжувати битву, до тих пір, поки, в благословенний Богом час, Новий Світ, з усією його силою і міццю, не вирушить на порятунок і звільнення старого».
Вінстон Черчилль запам’ятався не лише як прем’єр-міністр Британії в обороні, але й як ключова фігура у повоєнній Європі. Фактично він оголосив про спротив Радянському Союзу та був одним із засновників НАТО. Сьогодні це здається дуже далекою і давньою історією, але саме такі люди, як Черчилль будували той повоєнний мирний світовий порядок, який сьогодні руйнується на наших очах.
Саме тому його постать залишається актуальним нагадуванням про реальну боротьбу, особливо в контексті дискусій про політичне лідерство сьогодні. Його здатність приймати рішення у найскладніших обставинах, бачення глобальних викликів і безкомпромісна боротьба за національні інтереси досі залишаються прикладом та нагадуванням сучасникам про черговий невивчений урок історії, адже підйому нацизму в Європі передувала слабкість демократій і спроби «відкупитися» від агресора.