В історії протестантизму було багато видатних політичних діячів і теологів, але деякі за своє недовге життя змогли так вплинути на вірян, що їхні проповіді донині залишаються актуальними для сучасних християн. Одним із таких був Чарльз Сперджен, який жив у ХІХ столітті та ще за життя отримав прізвиська «принц проповідників» та «людина тисячі голосів».
Він народився 19 червня 1834 року у Ессексі в родині пастора та ще в дитинстві відчув покликання до служіння Богу. В підлітковому віці Чарльз відчув певний скептицизм до англіканства та бажав особисто і глибоко пізнавати Бога. Його повне навернення відбулося у 15 років, коли під час сніжної бурі він випадково зайшов до методистської церкви та почув слова з книги пророка Ісаї, які перевернули його життя: «Зверніться до Мене, і будьте врятовані». Це сталося 6 січня 1950 року.
Через кілька місяців Чарльз повторно свідомо охрестився у баптистській церкві, після чого він приступив до активного служіння. У 19 років юнак став пастором великої баптистської церкви на Нью-Парк-Стріт у Лондоні. Те, що здавалося чимось неймовірним, почало приносити великі плоди: церква зростала, а проповіді молодого пастора привертали увагу тисяч людей. Вони приваблювали вірян простотою, щирістю та практичним втіленням євангельської істини в щоденному житті.
Через 6 років Чарльз Сперджен став пастором значно більшої церкви, яка проводила богослужіння в колишньому театрі. Саме це приміщення знадобилося, щоб вмістити близько 6 тисяч людей, адже охочих почути його проповіді ставало дедалі більше. Згодом Чарльз Сперджен почав друкувати їх у газетах, а також видав майже 3600 проповідей, які згодом були перекладені різними мовами. Також він став автором численних коментарів до Біблії, збірників гімнів і трактатів.
Сперджен отримав популярність не лише як пастор і богослов, але й борець за справедливість. Він підіймав багато соціальних проблем, зокрема говорив про боротьбу з рабством, активно працював з лондонськими бідняками, а також заснував дитячий притулок у Стоквеллі. Таким чином він і звіщав Євангеліє з кафедри, і демонстрував любов до ближнього через практичні дії.
Попри велику популярність, у Чарльза Сперджена, в нього було чимало критиків та опонентів. Найвідомішим став конфлікт довкола проникнення в церкву ліберальної теології. У 1887 році проповідник виступив проти ліберального богослов'я, стверджуючи, що воно підриває істинність Біблії. Цей конфлікт увійшло в історію як «Занепад конфесії», адже так називалася стаття з критикою лібералізму в церкві. Сперджен відкидав тенденції, які, на його думку, заперечували ключові християнські доктрини, такі як безпомилковість Біблії, божественність Христа, замісна жертва та реальність чудес.
Пізніше внаслідок численних конфліктів це призвело до розриву з Союзом баптистів, хоча чимало церковних лідерів підтримали його позицію. Суперечки довкола «Занепаду конфесії» вплинули на здоров’я Сперджена, проте він продовжував проповідувати до останніх своїх днів. Помер проповідняк 31 січня 1892 року у Франції.