10 жовтня 1560 року народився Яків Арміній (справжнє ім’я Яків Германзен), голландський протестантський богослов, пастор, професор Лейденського університету.
Яків народився неподалік Утрехта, але незабаром втратив батьків і був прийнятий у сім’ю пастора Теодора Аемілія. Після закінчення шкільної освіти в Утрехті та Марбурзі він вивчає вільні науки та теологію в Лейденському університеті, а потім у Женеві під керівництвом Теодора Бези.
З 1587 року Яків Арміній починає служити в Амстердамі і наступного року був висвячений у пастори. Арміній зарекомендував себе як хороший проповідник і вірний душпастир, відвідуючи своїх прихожан по домівках під час епідемії чуми у 1602 році.
Через рік Яків був запрошений викладати теологію у Лейденський університет, де він розвинув свою теологію, маючи відмінні погляди на спасіння, ніж були у Жана Кальвіна та Теодора Бези. На відміну від виключного божественного передвизначення, Арміній вважав, що в акті спасіння бере участь поряд з Богом і людина через свою волю і вільний вибір.
Між двома професорами цього університету, Армінієм та Гомаром, розгорілися теологічні дебати. Щоб вирішити протиріччя, вже після смерті Армінія, у 1618-1619 роках Генеральними Штатами Нідерландів був скликаний Дортський синод, який відкинув запропоновані Армінієм ідеї та затвердив правильність Гейдельберзького сповідання віри.
Частина протестантів, що почали слідувати поглядам Армінія, отримали назву армініан, невелика кількість яких збереглася в Голландії до сьогоднішнього дня. Деякий вплив спадщина Армінія зробила і на інші деномінації, зокрема Джон Уеслі, засновник методизму, свого часу видавав газету «Армініанин». Однак спадщина Кальвіна і послідовників його реформатської теології здійснила набагато більший вплив на формування західної цивілізації у Європі та Америці.