29 жовтня вважається днем відродження Української Греко-Католицької Церкви, адже саме цього дня 1989 року церква повернула Преображенський храм у Львові. Це стало початком відновлення легального статусу УГКЦ.
Українська Греко-Католицька Церква у ХХ столітті пройшла важкий шлях через переслідування і заборони до відродження. Після насильницького приєднання до створеної комуністами Російської Православної Церкви на «псевдособорі» 1946 року радянська влада розпочала активні репресії проти греко-католиків. Це були різні форми тиску, арешти, заслання і навіть вбивства. Проте і в глибокому підпіллі церква продовжувала своє існування, завдяки чому вдалося зберегти частину структури духівництва і виховати нове покоління служителів.
Протягом десятиліть УГКЦ діяла таємно, організовуючи підпільні літургії у помешканнях вірян, де вінчали, хрестили та навіть висвячували священників. Попри постійні переслідування, люди збиралися для спільних молитов, підтримуючи духовну і національну єдність. У 1960-х і 1980-х роках особливо на Львівщині було багато «нелегальних» священнослужителів. Вони не лише проводили таємні богослужіння, але й боролися за виживання своєї церкви, наражаючи себе на ризик арештів і репресій.
Зміни в суспільстві та політичному житті почалися у середині 1980-х років, коли в СРСР була проголошена «перебудова». Ослаблення режиму спричинило зниження контролю над громадськими об’єднаннями, що відкрило можливість для ефективнішого мережування та єднання однодумців.
У 1987 році група греко-католиків оголосила про свій вихід із підпілля, а вже в 1989 році в Москві відбулося голодування активістів УГКЦ, що привернуло увагу світової спільноти до проблеми легалізації цієї церкви. У вересні 1989 року у Львові пройшли масові віче з вимогами відновити заборонену церкву. До цього руху долучилися тисячі людей, які брали участь в богослужіннях просто неба та вимогами повернення храмів.
29 жовтня 1989 року стало знаковою датою. Тоді церква повернула собі Преображенський храм у Львові і через місяць після зустрічі папи Івана Павла ІІ з Михайлом Горбачовим, церкву офіційно легалізували. Це відбулося на тлі активного посилення католицького антикомуністичного активізму в сусідній Польщі та загального ослаблення комуністичних партій. Відновленню церкви сприяли українські громади та демократичні організації, зокрема Гельсінська спілка, Український Християнський демократичний фронт і Народний Рух України.
Після того, як УГКЦ знову набула легального статусу, розпочався процес відновлення структури духівництва. Цьому суттєво посприяв Закон «Про свободу совісті та релігійні організації», ухвалений навесні 1991 року. Після здобуття Україною незалежності розпочався етап загального християнського відродження на всій території молодої держави, що стало не тільки релігійною, а й національною перемогою нашого народу.